Зі звичайного життя ми знаємо, що бувають випадки, коли працівник не з’являється на роботу, іноді його навіть звільняють за прогули, але потім він приносить листок непрацездатності. Саме тому, щоб уникнути трудових спорів, роботодавцям радили (і ми в тому числі), перш ніж звільнити, отримати від працівника пояснення (бажано письмове) його відсутності.
Запровадження е-лікарняних певним чином поклало край таким несподіванкам. Проте паперові листки непрацездатності й досі в обігу. А деякі регіони через бойові дії мають проблеми з Інтернетом і з бланками. МОЗ та ФСС про цю проблему добре знають.
Тож старі рекомендації залишаються. Але з урахуванням воєнних правил.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №2136 у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Тобто якщо ви звільнили працівника за неявку на роботу, а він вам подав листок непрацездатності на цей період, наказ про звільнення доведеться коригувати. І тут уже на розсуд роботодавця: або анулювати наказ, або внести до нього зміни (щодо дати звільнення, наприклад). Таке коригування роблять іншим наказом.
Відповідні коригування треба буде внести і до «зарплатного» звіту, якщо його вже подано. Якщо виправлення робитиметься до закінчення граничного строку подання звіту, то це відбудеться у «Звітній новій» формі. Якщо ж після, — то в «Уточнюючій» формі.