(044) 391-51-92
ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;

Статус контрагента у договорах після 1 квітня

Платники податку на прибуток вже звикли, що в договорах на поставку товарів, робіт, послуг зазвичай вказувався статус контрагента. Тобто впродовж останніх років у договорах слід було зазначати, чи є постачальник товарів (надавач послуг, виконавець робіт) платником податку на прибуток на загальних підставах. Це було важливо з метою визначення дати виникнення витрат за операціями з такими контрагентами. Чи потрібно зазначати такий статус починаючи з 1 квітня — дати набрання чинності новими правилами оподаткування прибутку підприємств, регламентованими Податковим кодексом України? Спробуймо з'ясувати.

Про що зазначає Закон про прибуток

Згідно з ще чинним Законом про прибуток, при визначенні валових витрат підприємства за загальним правилом діє перша подія. Виняток з цього правила стосується відображення валових витрат при роботі з неплатниками податку на прибуток, нерезидентами або платниками за нижчою ставкою. При роботі з такими контрагентами валові витрати визначаються за датою оприбуткування товарів (фактичного отримання послуг) відповідно до пп. 11.2.3 Закону про прибуток.

Крім того, той самий пп. 11.2.3 Закону про прибуток визначав, що: «Будь-яка особа, ..., зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку — покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі».

Отже, з метою визначення дати виникнення валових витрат наявність у договорах згадки про статус постачальника було законодавчою вимогою і забезпечувало спокій покупцеві. Розглянемо, чи зміниться щось з 1 квітня — дати набрання чинності розділом III ПКУ.

Про статус постачальника після 1 квітня

Насамперед нагадаємо, що з II кварталу правило першої події щодо валових витрат більше не діятиме. Під час визначення витрат слід пам'ятати лише про дату їх нарахування (пп. 139.1.3 ПКУ). Витрати, що враховуються під час обчислення об'єкта оподаткування (див. ст. 138 ПКУ), складатимуться з витрат операційної діяльності та інших витрат.

Це потрібно запам'ятати

Відповідно до пп. 139.1.12 ПКУ, до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, не включаються витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у фізособи-«єдиноподатника» (крім витрат з придбання інформаційних послуг). У зв'язку з цим ДПАУ у листі від 03.02.2011 р. №1085/К/17-0714 (див. «ДК» №10/2011) рекомендує «як юридичним особам, так і фізичним особам — підприємцям, які мають господарські відносини з іншою фізичною особою — підприємцем, крім копії документа, який підтверджує, що він зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності (свідоцтва про державну реєстрацію), отримувати від такої особи довідку (яка надається на письмову заяву платника податковим органом, в якому він перебуває на податковому обліку), в якій зазначається перелік видів діяльності, відповідно до реєстраційної картки, та обрана система оподаткування доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності».

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пп. 138.1.1 ПКУ).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ПКУ).

Щодо вимоги зазначати статус постачальника у договорах, то Податковий кодекс України її не містить. Отже, на перший погляд створюється враження, що в договорах не треба зазначати статус контрагента.

Але це не зовсім так. Ми б рекомендували і після 1 квітня у договорах обов'язково зазначати статус постачальника товарів (виконавця робіт, надавача послуг). Тобто варто зазначати, що контрагент є платником податку на прибуток на загальних підставах за ставкою 23%. Це пов'язано з такими міркуваннями:

1. До операцій з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток, застосовуються положення Податкового кодексу України як до операцій з пов'язаними особами (див. пп. 153.2.3 ПКУ). А це означає, що «витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги)». Отже, якщо читачі не хочуть постійно порівнювати рівень звичайних цін щодо операцій зі своїми контрагентами, радимо і надалі зазначати у договорах статус контрагентів.

Які ставки податку на прибуток починаючи з II кварталу?

З II кварталу 2011 року ставка податку становить 23%. За ставкою 0% оподатковується прибуток від страхової діяльності юридичних осіб від операцій зі страхування життя. За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20% оподатковуються доходи нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 ПКУ.

Крім того, ПКУ визначає перелік підприємств, які тимчасово можуть застосовувати ставку 0%, а також можуть бути звільнені від сплати податку на прибуток.

2. До складу інших доходів звітного періоду віднесено, зокрема, суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (у т. ч. нерезидентів), або осіб, які мають пільги з податку на прибуток, у тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж 23% (пп. 135.5.5 ПКУ). Отже, якщо підприємство отримує позику від іншого підприємства, то зазначити статус позикодавця просто необхідно. Адже цей статус впливатиме на податкові наслідки.

3. До складу витрат не включається, зокрема, нарахування роялті у звітному періоді на користь (див. пп. 140.1.2 ПКУ) юридичної особи, яка відповідно до ст. 154 ПКУ звільнена від сплати податку на прибуток чи сплачує цей податок за ставкою, іншою ніж 23%.

Найбільш вагомим для підприємств є саме пункт 1 вищенаведеного переліку. Тому, щоб уникнути непорозумінь з контролюючими органами, радимо і надалі вказувати у договорах статус контрагента.

Мар'яна КОНДЗЕЛКА, головний редактор тижневика «Дебет-Кредит»

«ДК» №11/2011

«ДК» №11/2011


The remote server returned an error: (404) Not Found.