(044) 391-51-92
ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;
01.

На який час зупинено систему блокування ПН та РК?

Роботу системи блокування (моніторингу) податкових накладних та розрахунків коригування з 31 грудня 2017 року зупинено. Але не назавжди. Вона буде працювати, уряд від неї не відмовився, але погодився з тим, що у 2017 році таке блокування частіше шкодило бізнесу, ніж допомагало відсіювати «шкідників». А отже, критерії та порядок блокування потрібно переглянути.

Робити це тепер має не Мінфін і не ДФСУ, а Кабмін. І блокування ПН/РК з 1 січня 2018 року вже не буде (принаймні не повинно бути) аж до дня набрання чинності новим порядком блокування, затвердженим відповідно до п. 201.16 ПКУ.

Про це все розповідали Мінфін, Комітет ВРУ з податкової політики та ДФСУ, а ми писали тут і ось тут.

Для затвердження урядом нового Порядку встановлено строк до 1 березня 2018 року. У цей же строк Мінфін та ДФСУ повинні забезпечити перегляд та приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність до норм Закону №2245.

02.

Яка доля вже заблокованих ПН/РК?

У підрозділі 2 розд. ХХ ПКУ з'явився новий п. 57-1. За ним заблоковані ПН та РК в ЄРПН реєструються не пізніше 2 січня 2018 року. Проте це правило не стосується:

  • ПН/РК, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до пп. 201.16.2 ПКУ;
  • ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації у ЄРПН, за якими станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Тобто розблоковано буде ПН та РК, реєстрацію яких було зупинено до 1 грудня, за умови:

1) якщо за ними було подано документи та пояснення, але не було винесено відповідного рішення комісією ДФС;

2) якщо в їх реєстрації було відмовлено, але платник ПДВ розпочав процедуру оскарження.

Для заблокованих ПН та РК у грудні 2017 року (та тих, що заблокували раніше, але до 1 грудня 2017 року пояснення та документи щодо них платником податку ДФС не подавалися) реєстрація в ЄРПН відбувається за старою схемою. Тобто лише після подання платником податку пояснення і копій документів для їх розблокування. На це платнику податку, як і раніше, дається лише 365 календарних днів. А у ДФС, як і раніше, є право не враховувати подані пояснення та документи та відмовити в реєстрації. Далі у платника податку лише один шлях — оскаржувати рішення ДФС згідно з Порядком №485. Докладно про такі скарги читайте також тут.

Якщо протягом п'яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН або РК, реєстрація таких ПН/РК має бути здійснена на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

03.

У який строк реєструвати в ЄРПН РК до ПН на зменшення вартості товарів/послуг?

До 31.12.2017 р. (включно) на такі РК поширювалися загальновстановлені строки реєстрації в ЄРПН (в тому числі встановлені тимчасово, внаслідок кібератаки). Тобто жодних особливостей у цих строках не було.

З 1 січня 2018 року РК, складені постачальником до ПН на отримувача — платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, слід реєструвати протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем)! Це передбачено новим сімнадцятим абзацом п. 201.10 ПКУ.

А ось строків, протягом яких постачальник має скласти і надіслати такий РК для його реєстрації, ПКУ чітко не встановлює (так само, як і відповідальності для постачальника за затримку в такому складанні).

Нова норма ПКУ має захистити покупців, які відповідають за реєстрацію таких РК в ЄРПН, від наслідків цих дій постачальника.

04.

Чи потрібно нараховувати ПДВ за п. 198.5 ПКУ на товари, придбані без ПДВ?

З 1 січня 2018 року при використанні товарів, послуг та необоротних активів, придбаних без ПДВ, в негосподарській діяльності та в неоподатковуваних операціях не потрібно нараховувати ПДВ. Такі зміни у п. 198.5 ПКУ було внесено Законом №2245.

Отже, нараховувати ПДВ та складати зведену ПН тепер слід лише за активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).

Але, як і раніше, те, що покупець не скористався податковим кредитом за таким придбанням/виготовленням після 01.07.2015 р. через небажання або помилку, не звільняє його від обов'язку визнати ПЗ з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ.

05.

Що змінилося в оподаткуванні ПДВ посилок та ввезення товарів у ручній поклажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску?

З 1 січня 2018 року виключено п. 191.2.1 ПКУ, яким раніше було встановлено правила оподаткування ПДВ ввезених товарів у ручній поклажі частіше одного разу протягом однієї доби.

При цьому з'явився новий абзац пп. 191.2.3 ПКУ. За ним у разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

З 01.01.2019 року:

  • для юросіб буде змінено базу оподаткування ПДВ, яка має застосовуватися у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі. Тепер нею є митна вартість товарів з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, а не фактурна, як було раніше;
  • зміняться умови необ'єктності операцій щодо ввезених із-за кордону товарів за допомогою міжнародних поштових експрес-відправлень.

Докладніше про це ми писали тут.

З 1 січня 2018 року не є об'єктом оподаткування ПДВ:

1) ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення;

2) ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин;

3) ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

З 1 січня 2019 року не будуть об'єктами оподаткування ПДВ:

1) ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, у несупроводжуваному багажі;

2) ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача (юридичної особи, фізичної особи — підприємця) в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях;

3) ввезення на митну територію України на адресу одного одержувача (фізичної особи) у перших трьох міжнародних поштових відправленнях та/або міжнародних експрес-відправленнях протягом одного календарного місяця товарів, сумарна фактурна вартість яких у кожному з відправлень не перевищує еквівалент 150 євро.

Про це ми писали також тут.

06.

На які види товарів поширюється ставка ПДВ у розмірі 7%?

Уточнено застосування ставки ПДВ у розмірі 7% щодо постачання та імпорту лікарських засобів та медичних виробів.

Відтепер такі операції будуть оподатковуватися за цією ставкою, тільки якщо:

  • лікарські засоби дозволені для виробництва і застосування в Україні та внесені до Держреєстру лікарських засобів;
  • медичні вироби внесені до Держреєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Про це ми також раніше писали тут.

07.

Які норми щодо звільнення від ПДВ експорту технічних культур набрали чинності в 2018 році?

За новим п. 63 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

  • з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року — соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
  • з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року — насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).
08.

Які види електромобілів звільнено від ПДВ?

За новим п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ протягом 2018 року звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України і постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або кількома), що мають код УКТ ЗЕД 8703 90 10 10.

До речі, таке ввезення звільнено ще й від сплати акцизного податку (п. 19 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

А податківці вже підрахували (з інфографікою), наскільки дешевшими стануть для українців електромобілі внаслідок таких змін та давніших пільг.

09.

Чи змінився в 2018 році порядок надання дотації для сільгосптоваровиробників?

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року до 1 січня 2022 року сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, мають подавати декларацію з ПДВ з відповідним додатком до неї.

Але з 2018 року в цьому додатку замість позитивної різниці між сумою ПЗ та ПК з ПДВ (тобто суми, яку треба сплатити до бюджету) слід буде зазначати обсяг ПЗ з ПДВ з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16-1.3 Закону №1877, розрахований за зареєстрованими в ЄРПН ПН за відповідний звітний період.

Також в додатку слід, як і в 2017 році, зазначати розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних місяців.

При цьому з 2018 року ДФС зможе встановлювати додаткові вимоги до відображення даних щодо окремих видів діяльності.

10.

Імпорт обладнання: хто може скористатися розстрочкою щодо сплати ПДВ на митниці?

За новим п. 65 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, тимчасово, з 1 січня 2018 до 1 січня 2020 року, при імпорті обладнання, що класифікується за вказаними у цієї нормі кодами УКТ ЗЕД, за заявою платника ПДВ надається розстрочення (рівними частинами) сплати ПДВ.

Таке розстрочення діє на термін, зазначений у заяві, але не більше 24 календарних місяців.

При цьому платники податків, яким надано розстрочення згідно з пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розд. ХХ ПКУ до 01.01.2018 р., мають право змінити забезпечення виконання зобов'язань зі сплати ПДВ на передбачене цим пунктом забезпечення виконання зобов'язань.

Але зверніть увагу: розстрочення сплати ПДВ поширюється на випадки імпорту обладнання, яке буде використовуватися для власного виробництва на території України! Розстрочення сплати ПДВ не надається при імпорті обладнання, якщо воно має походження з Росії або ввозиться з її території та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно з законом України.

Порядок надання розстрочення сплати ПДВ та застосування забезпечення відповідно до цього пункту встановлюється Кабміном. Звісно, що зараз його ще немає (тому і скористатися таким правом наразі неможливо), але протягом 3 місяців цей порядок має бути затверджено.

При цьому Кабмін має право встановити випадки, коли залишок суми зобов'язань зі сплати ПДВ підлягає забезпеченню виконання шляхом застави обладнання, що ввозиться із розстроченням ПДВ.

А в разі порушення платником податку умов розстрочення, забезпеченого заставою, продаж заставленого майна такого платника податку здійснюється з використанням дворівневої електронної торгової системи (ЕТС) у порядку, встановленому Кабміном.

Зверніть увагу! Суми ПДВ, сплачені з урахуванням положень цієї норми, включаються платником до складу податкового кредиту у звітному періоді їх сплати до бюджету.

У разі відчуження, передачі в оренду, суборенду чи передачі права володіння, користування в інший спосіб імпортованого обладнання з розстроченням сплати ПДВ платник зобов'язаний сплатити ПЗ за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення. Сплатити ПДВ слід буде у сумі, розрахованій як додатна різниця між сумою ПДВ, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів без застосування особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, та фактично сплаченою сумою. Також слід буде сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120% облікової ставки НБУ, що діяла на день сплати ПЗ, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов'язання.

11.

Що змінилося в оподаткуванні ПДВ постачання програмної продукції у 2018 році?

Закон №2245 вніс зміни до п. 26-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Нагадаємо, що цією нормою встановлено правила звільнення від оподаткування ПДВ постачання програмної продукції.

Тепер уточнено, що з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті за пп. 14.1.225 ПКУ.

До того ж розширено визначення програмної продукції. З 1 січня 2018 року до неї відноситься:

  • результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
  • примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;
  • будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
  • криптографічні засоби захисту інформації.
12.

У які строки подається декларація з податку на прибуток в 2018 році?

Як і раніше, декларацію з податку на прибуток платники подаватимуть в різні строки:

  • ті, в кого за минулий звітний період (рік) обсяг доходів перевищив 20 млн грн, звітуватимуть у 2018 році щоквартально;
  • ті ж, в кого обсяг доходів був меншим, та новостворені платники податку (в тому числі ті, що перейшли у 2018 році з єдиного податку), звітуватимуть лише за річний звітний період.

Втім, для деяких платників податку на прибуток встановлено спеціальні звітні періоди (зокрема, для сільгосптоваровиробників та для неприбутківців). Докладніше про все це — у статті 137 ПКУ.

Але у 2018 році змінилися строки подання декларації з податку на прибуток за рік тими, хто подає таку декларацію щоквартально (тобто строки подання останньої декларації, яку такий платник податку має подавати за певний рік).

Раніше було так. Якщо декларація складається щоквартально, то діють квартальні строки подання — тобто 40 календарних днів після закінчення звітного періоду (пп. 49.18.2 ПКУ). Ті, ж для кого звітним періодом є рік, подають декларацію протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Тепер, за новим пп. 49.18.6 ПКУ, для декларації з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, встановлено спеціальний строк подання — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Чи стосується ця норма тих, хто подає декларацію щоквартально? Так, стосується, і це прямо передбачено змінами до п. 49.19 ПКУ.

Тепер правила такі: якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом ПКУ, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені п. 49.18 ПКУ для такого базового звітного (податкового) періоду, крім податкової декларації з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік.

Тобто «квартальники» за рік теж звітуватимуть протягом 60 календарних днів після закінчення звітного року. І ця норма вже працює з 01.01.2018 р., а отже, стосується і річної декларації за 2017 рік.

Принаймні роз'яснення з такими чітким висновком вже надали одеські податківці (ми про це писали тут). Сподіваємось, що таке правило працюватиме по всій Україні.

13.

Як впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток отримання дивідендів у 2018 році?

Раніше, за пп. 140.4.1 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування зменшувався на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку.

Але ця норма дозволяла уникнути подвійного оподаткування отриманих дивідендів завдяки сплаті емітентом авансового внеску з податку на прибуток.

Тепер «єдинників» від цього обов'язку позбавили. За правилом, яке діяло раніше, обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток покладався на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами зі сплати податку, передбаченими ПКУ, чи застосовував іншу ставку податку на прибуток, ніж 18%.

Тепер це правило не стосується платників єдиного податку. Тобто вони при виплаті дивідендів вже не зобов'язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток!

Тож згадку про них з пп. 140.4.1 ПКУ прибрали. І платники податку на прибуток, які отримують дивіденди від «єдинників» 3-ї — 4-ї груп, сплачуватимуть з такого доходу податок (зменшити об'єкт оподаткування вже не зможуть).

14.

Чи діє в 2018 році податкова різниця при придбанні товарів, робіт, послуг у неприбуткових організацій?

Так, діє. Більш того, пп. 140.5.4 ПКУ, яким вона була встановлена, викладено в новій редакції.

Тепер фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 ПКУ та підпункті 140.5.6 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), придбаних у:

— неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (в 2018 році — це 93 075 грн на рік), та крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

— нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб — нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ;

— нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Ось ця норма є новою!

І, як і раніше, вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, але без подання звіту про контрольовані операції.

При цьому якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки.

15.

Як впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток надання допомоги неприбутковим організаціям в 2018 році?

Як і раніше, відповідно до пп. 140.5.9 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Але до цього підпункту було внесено уточнення. Тепер він не застосовується щодо неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.13 ПКУ.

Нагадаємо, що у пп. 140.5.13 ПКУ йдеться про юросіб, які отримують субсидії відповідно до Закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні».

Також у ПКУ з'явилася абсолютно нова податкова різниця щодо надання допомоги «неприбутківцям» — підпункт 140.5.14 ПКУ.

За ним фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб'єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме:

— дитяче-юнацьким спортивним школам,

— центрам олімпійської підготовки,

— школам вищої спортивної майстерності,

— центрам фізичної культури і спорту інвалідів,

— спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

16.

А якщо допомога в 2018 році надається іншим особам, які не мають статусу неприбуткової організації або фізособам?

Як і раніше, відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Але законодавці додали до цього підпункту ще одну норму, і тепер збільшення відбувається ще й на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до цього Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи — платника ПДФО.

Тобто починаючи з 2018 року, коли роботодавець — платник податку на прибуток надає працівникам путівки безоплатно або компенсує хоча б частину їх вартості, має місце така ситуація:

— якщо такий дохід працівника оподатковується ПДФО, він потрапляє в бухобліку роботодавця до витрат, і тим самим зменшується об'єкт оподаткування податком на прибуток. Різниця в податковому обліку роботодавця не виникає;

— в тій частині, в якій цей дохід не оподатковується, такий дохід стає новою податковою різницею. Тобто в бухгалтерському обліку роботодавця він зменшує фінрезультат, а в податковому — збільшує.

17.

Які зміни відбулися в оподаткуванні податком на прибуток результатів діяльності постійних представництв нерезидентів?

Загалом, правила, встановлені п. 141.4 ПКУ щодо оподаткування доходів нерезидентів-юросіб, не змінилися.

Однак пп. 141.4.7 ПКУ викладено в новій редакції. За нею суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПКУ.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПКУ.

Що ми бачимо внаслідок змін? Все виглядає так, що правила не змінилися (старі та нові норми дуже схожі). Але тепер наголошується — оскільки постійне представництво нерезидента само по собі є окремим платником податку на прибуток і веде свою діяльність незалежно, то операції з нерезидентом розглядатимуться крізь призму трансфертного ціноутворення.

Про пов'язаність такого нерезидента і його постійного представництва годі і говорити. Тож чи вважатимуться господарські операції між таким нерезидентом і його постійним представництвом контрольованими та які доходи і витрати враховуватимуться для визначення оподатковуваного прибутку, залежатиме від річного обсягу операцій постійного представництва з цим нерезидентом.

До речі, відповідні правки були внесені і до п. 39.2 ПКУ. Зокрема, новацією цих правок стало визначення критерію контрольованих операцій спеціально для постійних представництв нерезидентів.

З 01.01.2018 р. господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

18.

Як оподатковується в 2018 році дохід юрособи — колишнього «єдинника», який отримує оплату за товари, відвантажені під час перебування на спрощеній системі оподаткування?

Як і раніше, відповідно до пп. 140.5.12 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Але тепер ця норма не стосується госпсуб'єктів, які були платниками єдиного податку четвертої групи. Що логічно, адже, перебуваючи в 4-й групі платників ЄП, вони мали сплачувати податки виходячи не з виручки (доходу), а з площі сільськогосподарських угідь (земель).

19.

У яких розмірах сплачувати єдиний податок в 2018 році?

У 2018 році далі застосовуватимуться такі ставки ЄП:

  • для І групи — до 10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
  • для ІІ групи — до 20% розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року;
  • для ІІІ групи — у відсотках до доходу.

Отже, максимальні ставки ЄП з 01.01.2018 року:

  • для платників І групи — 176,20 грн/міс.;
  • для платників ІІ групи — 744,60 грн/міс.

А для платників ІІІ групи ставки, як і у 2017 році, становитимуть 3% для платників ПДВ і 5% для неплатників ПДВ.

Зверніть увагу! Це розміри максимальної ставки, а реальну для кожної адміністративно-територіальної одиниці мають встановити органи місцевого самоврядування.

Втім, як і раніше, у разі здійснення платниками єдиного податку І і ІІ груп кількох видів господарської діяльності (п. 293.6 ПКУ) або здійснення такої діяльності на території кількох територіальних громад (п. 293.7 ПКУ) застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

І як і раніше, дохід отриманий з порушенням умов перебування у певній групі платників єдиного податку, оподатковуватиметься за ставкою 15% для підприємців І — ІІ груп і подвійної ставки ЄП для платників ІІІ групи (пп. 293.4293.5 ПКУ).

Для платників ЄП IV групи ставки податку не змінилися (п. 293.9 ПКУ) і, як і раніше, встановлюється у відсотках до нормативної грошової оцінки земельної ділянки:

  • для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) — 0,95%;
  • для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, — 0,57%;
  • для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) — 0,57%;
  • для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, — 0,19%;
  • для земель водного фонду — 2,43%;
  • для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, — 6,33%.
20.

Як сплачувати ЄСВ підприємцям на єдиному податку у 2018 році?

Неприємна новина для платників ЄП I групи: з 01.01.2018 р. вони сплачуватимуть повний розмір мінімального внеску з ЄСВ (з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ видалено абзац, яким для них встановлювався половинний розмір мінімального страхового внеску). З 01.01.2018 р. таким платникам доведеться сплачувати ЄСВ, як іншим підприємцям.

Мінімальний страховий внесок з ЄСВ у 2018 році становить 22% від розміру мінімальної зарплати. Вона наразі становить 3723 грн, отже, мінімальний страховий внесок становитиме 819,06 грн.

З 2018 року максимальна база нарахування ЄСВ буде дорівнювати 15 розмірам мінімальної зарплати (отже, зараз — 55 845 грн). Відповідно, максимальна сума ЄСВ протягом 2018 року становитиме 12 285,90 грн.

Однак зазначені показники залежать від розміру мінімальної зарплати, а, як передбачено Законом про Держбюджет-2018, її розмір протягом року можуть переглянути. Про це ми писали тут.

Тож слідкуйте уважно за нашими новинами — якщо ці показники зміняться, ми про це обов'язково повідомимо.

Те, яку суму ЄСВ і коли треба буде сплатити підприємцям-«єдинникам» в 2018 році, дивіться в таблиці.

Таблиця

Мінімальні розміри та строки сплати ЄСВ підприємцями на єдиному податку

Категорія платника Строк сплати Мінімальний страховий внесок
За місяць, грн За квартал, грн
ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування незалежно від обраної групи До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня) 819,06 2 457,18

Про те, як у 2018 році підприємцям-«єдинникам» слід буде звітувати з ЄСВ за 2017 рік, ми писали тут.

21.

Які податкові наслідки виникають при виплаті дивідендів своїм засновникам у юросіб-«єдинників» у 2018 році?

З 1 січня 2018 року до абзацу сьомого пп. 57.1-1.2 ПКУ внесено важливу зміну. З цього моменту юрособи-«єдинники» при виплаті дивідендів вже не зобов'язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток.

Але ця норма стосується випадків виплати дивідендів у 2018 році. У 2017 році діяли інші правила, про них можна прочитати тут.

При виплаті дивідендів фізособам-засновникам у 2018 році, як і у 2017, потрібно утримувати ПДФО за ставкою 9% та військовий збір за ставкою 1,5% та відображати такий вид доходу у ф. №1ДФ.

Але у ст. 297 ПКУ з'явився новий пункт 297.5. За ним «єдиннику» при виплаті доходів із джерелом їх походження з України нерезиденту-юрособі або уповноваженій ним особі (крім постійного представництва на території України) слід здійснювати нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ.

Йдеться про податок на прибуток з доходів юросіб-нерезидентів, який часто називають «податок на репатріацію». Але фактично ця вимога працювала і раніше.

22.

Чи може ФОП-«єдинник» у 2018 році торгувати квасом «живого» бродіння?

Формально цей напій належить до алкогольних напоїв, тому що входить до товарної позиції 2206 УКТ ЗЕД. Згідно з приміткою 3 до групи 22 УКТ ЗЕД, безалкогольні напої — це напої з концентрацією спирту не більш як 0,5 відсотка об'ємних одиниць, вони класифікуються в товарній позиції 2202. Алкогольні напої класифікуються в товарних позиціях 2203 — 2206 або в товарній позиції 2208.

З 01.01.2018 р. до ст. 14 ПКУ додано визначення нового терміна — квасу «живого» бродіння. Це напій із вмістом спирту етилового не більше 1,2% об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння квасного сусла, що відноситься до товарних позицій 2202 та 2206 згідно з УКТ ЗЕД (пп. 14.1.272 ПКУ). Натомість з визначення алкогольних напоїв у пп. 14.1.5 ПКУ та у ст. 1 Закону №481 виключено квас «живого» бродіння.

До цих змін торгівля квасом «живого» бродіння формально потребувала наявності ліцензій та сплати акцизного податку. Тепер такий квас виключено зі складу алкогольних напоїв як для цілей ПКУ, так і для цілей Закону №481. Отже, фізособа-«єдинник» цілком зможе ним торгувати починаючи з 01.01.2018 р.

23.

Як змінилися ставки акцизного податку для виробників тютюнових виробів?

Пунктом 17 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлено графік збільшення специфічних ставок акцизного податку і мінімального акцизного податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів у 2018 році (з урахуванням попередньої індексації загалом на 29,7%), та надалі, до 2025 року, на 20% щорічно до досягнення мінімального стандарту ЄС (90 євро за 1000 штук).

З 1 липня 2018 р. вводяться нові акцизні марки для сигарет без фільтра та цигарок та для сигарет з фільтром (коди УКТ ЗЕД 2402 20 90 20 та 2402 20 90 10). Вони будуть відрізнятися дизайном та кольором від марок акцизного податку інших тютюнових виробів — як вироблених в Україні, так і імпортованих. Відповідні зміни внесені до п. 226.4 ПКУ. Це — підготовка до окремого порядку оподаткування акцизом сигарет та цигарок, який планується ввести через 7 років — з 2025 р.

З 1 січня 2025 р. податкові зобов'язання з акцизного податку на сигарети (за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10, 2402 20 90 20) будуть розраховуватись за новими правилами. Частка загальної суми податкових зобов'язань з акцизного податку на сигарети та цигарки повинна буде становити не менше 60% середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет — до ст. 221 ПКУ додано новий п. 221.6 ПКУ. Тобто не менше 60% вартості сигарет та цигарок складатиме акциз.

Середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет буде розраховуватись із суми загальної вартості всіх сигарет, реалізованих виробниками на митній території України та ввезених імпортерами на митну територію України за період з 1 січня до 31 грудня звітного року, поділеної на суму загальної кількості реалізованих виробниками та ввезених імпортерами сигарет за той самий період, визначеної у деклараціях акцизного податку за січень — грудень звітного року, в розрахунку на 1000 штук (новий пп. 14.1.227-1 ПКУ). Поточна форма декларації з акцизного податку дозволяє отримати цю інформацію. Вочевидь, і через сім років форма декларації, що буде діяти в 2025 р., теж повинна буде містити ці дані.

Вводиться нове поняття — загальна сума податкових зобов'язань з акцизного податку на сигарети (новий пп. 14.1.60-2 ПКУ). Це річна сума податкових зобов'язань з акцизного податку всіх платників акцизного податку з товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10, 2402 20 90 20, реалізованих виробниками на митній території України та ввезених імпортерами на митну територію України, визначених у деклараціях акцизного податку за січень — грудень звітного року, в розрахунку на 1000 штук.

На проведення аналізу даних декларацій платників акцизного податку з метою визначення загальної суми податкових зобов'язань з акцизного податку на сигарети та середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет податківці матимуть два місяці — січень та лютий року, що настає за звітним роком.

Не пізніше 1 березня ДФСУ оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті загальну суму податкових зобов'язань з акцизного податку на сигарети, середньозважену роздрібну ціну продажу сигарет та показник (у відсотках), що характеризує частку загальної суми податкових зобов'язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет.

Частка загальної суми податкових зобов'язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет розраховується за такою формулою:

Част. = ∑ подат.зобов. / Цінасер.зваж. х 100%,

де Част. — частка загальної суми податкових зобов'язань у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет;

Цінасер.зваж. — середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет;

подат.зобов. — загальна сума податкових зобов'язань з акцизного податку на сигарети;

Якщо така частка буде менша ніж 60% середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет за даними минулого звітного року, то під час визначення податкового зобов'язання на сигарети за кодами УКТ ЗЕД 2402 20 90 10, 2402 20 90 20 з 1 квітня до 31 грудня поточного року сума акцизного податку не повинна бути меншою за встановлене мінімальне акцизне податкове зобов'язання, помножене на коефіцієнт 1,1 (п. 221.6 ПКУ).

Тобто щороку з 1 березня потрібно буде діставати на сайті ДФСУ інформацію про те, чи було досягнуто 60-відсоткового розміру частки акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет за минулий звітний рік, чи ні. У разі негативної відповіді мінімальне акцизне податкове зобов'язання у період з квітня до кінця цього року збільшуємо в 1,1 разу, у разі позитивної — не робимо нічого.

Зверніть увагу також на те, що з 1 січня 2018 року збільшено строк із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку виробниками тютюнових виробів при отриманні марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Відтепер він становить п'ятнадцять робочих днів після їх отримання (замість п'яти робочих днів).

24.

З якої дати слід обладнувати акцизні склади спеціальними лічильниками?

Ще з 2016 року законодавці збираються запровадити застосування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників на паливних акцизних складах. У 2017 році ми вже мали чітку норму у п. 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ про те, що норми п. 230.1 ПКУ щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2018 р. Кабмін навіть встиг видати Постанову №891, яку ми прокоментували тут.

Але підпунктом 3 п. 56 Закону №2245 застосування лічильників на акцизних складах знову відтерміновано — до 01.01.2019 р. Тож протягом 2018 р. маємо час, щоб підготуватися до цього.

Законодавці не забули і про штрафні санкції та переписали ст. 128-1 ПКУ в новій редакції. За нею за необладнання витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками акцизних складів, на яких здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, відпуск пального без застосування витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників — від 15000 грн і більше (один розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний кубічний метр об'єму резервуарів, на яких не встановлено витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників). За повторне порушення загрожує призупинення реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального до моменту обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками.

Відповідно до п. 18 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ штрафи за п. 128-1.1 ПКУ будуть вводитися в дію поступово:

  • з 1 січня 2019 року — до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів;
  • з 1 липня 2019 року — до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів;
  • з 1 січня 2020 року — до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.
25.

Хто має сплачувати транспортний податок у 2018 році?

До статті 267 ПКУ, яка регулює сплату транспортного податку, зміни в 2018 році не вносилися. Отже, він сплачуватиметься так, як і в 2017 році, про що ми писали тут.

Як і раніше, сплачувати транспортний податок мають власники легкових автомобілів. Але за пп. 267.2.1 ПКУ об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Оскільки з 1 січня 2018 року розмір мінімальної зарплати становить 3723 грн, то така вартість зросла до 1 396 125 грн.

Нагадаємо також, що у 2018 році подаватиметься оновлена форма декларації з транспортного податку. Про це ми писали тут і тут.

26.

Які зміни внесено до оподаткування податком на нерухомість?

Більша частина норм ст. 266 ПКУ залишилися в попередній редакції. Але у зв'язку зі встановленням нового розміру мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року збільшилася ставка податку на нерухомість. За 2018 рік потрібно буде сплачувати податок на нерухомість за 1 кв. м за ставкою 55,85 грн. Про це ми детально розповідали тут.

Крім того, за новим пп. 266.10.2 ПКУ, якщо податківці не надіслали (не вручили) податкове/податкові повідомлення-рішення у встановлені строки для сплати податку на нерухомість, фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Але за Порядком №1204, якщо лист з повідомленням-рішенням було надіслано податківцями за адресою, яка є в облікових даних фізособи як платника податків, навіть якщо:

  • фізособа вже за цією адресою не проживає;
  • фізособа відмовилася отримувати такий лист або не прийшла за ним у поштове відділення,

такий лист вважатиметься врученим. А сума податку, зазначена у ньому, узгодженою. Про це ми писали тут.

Більш того, законодавцями було встановлено граничний строк нарахування податку податківцями. За новим пп. 266.10.3 ПКУ податкове зобов'язання з податку на нерухомість може бути нараховане за звітні роки в межах 1095 к.д.

Зазначимо, що аналогічні норми були прийняті і щодо сплати фізособами земельного податку (ст. 287 ПКУ доповнено новими пунктами 287.9 і 287.10 ПКУ).

27.

Що нового у сплаті земельного податку?

Абзац перший пункту 281.2 ПКУ викладено у новій редакції. За ним звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ПКУ, з 01.01.2018 р. поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм. До змін така пільга стосувалася лише однієї ділянки кожного виду.

У ст. 284 ПКУ з'явився окремий п. 284.4 ПКУ. Ним встановлено ставку плати за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин. З 2018 року вона справляється у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 ПКУ.

Для визначення мінімального розміру орендної плати за землю з 1 січня 2018 року встановлено нові критерії. Відтепер вона не може бути меншою за розмір земельного податку:

  • для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, — у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування — не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;
  • для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, — у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області, для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Про нюанси подання звітності з плати за землю у 2018 році читайте в роз'ясненні від податківців тут.

28.

Як індексується нормативна грошова оцінка землі у 2018 році?

За п. 6 розд. ІІ Закону №2245, до 1 лютого 2018 року Державне агентство земельних ресурсів повинне направити в електронній формі інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка проведена станом на зазначену дату, до ДФСУ. Після цього ДФСУ має оприлюднити цю інформацію на своєму офіційному сайті.

За п. 9 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ, індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується зі значенням 100%.

Тобто, як роз'яснюють податківці і Держгеокадастр, такі коефіцієнти індексації становлять:

1996 р. — 1,703;

1997 р. — 1,059;

1998 р. — 1,006;

1999 р. — 1,127;

2000 р. — 1,182;

2001 р. — 1,02*;

2005 р. — 1,035;

2007 р. — 1,028;

2008 р. — 1,152;

2009 р. — 1,059;

2010 р. — 1,0;

2011 р. — 1,0;

2012 р. — 1,0;

2013 р. — 1,0;

2014 р. — 1,249;

2015 р. — 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження);

2016 р. — для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) — 1,0, для земель несільськогосподарського призначення — 1,06;

2017 р. — значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки для всіх категорій земель — 1,0.

* Грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 рр. не індексувалася (лист Держгеокадастру від 11.01.2018 р. №6-28-0.22-244/2-18).

Також уточнено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, який використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей обкладення єдиним податком четвертої групи, застосовується зі значенням 100%. Такі зміни внесено до п. 5 підрозділу 8 розд. ХХ ПКУ.

29.

Чи можуть місцеві ради переглядати протягом 2018 року ставки місцевих податків, встановлені на такий рік?

За п. 3 розд. ІІ Закону №2245, у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об'єднаних територіальних громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги пп. 4.1.9 та п. 4.5, пп. 12.3.4, пп. 12.4.3 та п. 12.5 ПКУ та Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Тобто місцеві ради зможуть спокійно переглянути ці ставки протягом 2018 року, а отже платникам податку — юрособам потрібно буде постійно перевіряти встановлений розмір таких ставок протягом року. Адже така зміна ставок в середині звітного року знову спричинить необхідність подання уточнюючої декларації з податку на нерухомість та земельного податку і коригування їх суми.

30.

Які зміни відбулися в 2018 році щодо рентної плати?

Відповідні зміни розглянула ДФСУ у листі від 18.01.2018 р. №1464/7/99-99-12-03-04-17.

1. Розширено перелік об'єктів, які не належать до об'єкта оподаткування рентною платою за рахунок обсягу газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання.

2. Впроваджено пільгові ставки у розмірі 12% та 6% вартості об'єктів оподаткування рентною платою за природний газ, що видобуватиметься із покладів глибиною до та понад 5000 метрів відповідно (далі — пільгова ставка) гірничими виробками, які у ПКУ визначені як «нові свердловини».

Особливу увагу податківці звертають на визначення терміна «нова свердловина» як об'єкта, пов'язаного з оподаткуванням. Нова свердловина — це свердловина, буріння якої розпочато від денної поверхні суходолу (рівня нуль метрів згідно з проектом свердловини) після 1 січня 2018 року, що підтверджується актом про введення в експлуатацію бурової установки.

Зважаючи на те, що об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг товарного природного газу, що видобутий у звітному періоді, то запропонована редакція терміна «об'єкт, пов'язаний з оподаткуванням», що ідентифікує лише момент можливого спорудження гірничої виробки, не забезпечує ідентифікацію:

— звітного періоду, у якому може бути застосована пільгова ставка;

— порядку обчислення об'єкта оподаткування за пільговою ставкою.

ДФСУ роз'яснює, що ідентифікація звітного періоду, у якому можуть застосовуватися пільгові ставки, може бути виконана на підставі відповідних розділів отриманого від платника паспорта свердловини.

При визначенні об'єкта оподаткування за пільговою ставкою в межах ділянок надр із свердловини, що введено в експлуатацію до 2018 року, необхідно враховувати різницю між величиною об'єкта оподаткування рентною платою, задекларованого у звітному періоді, що передує зазначеному в паспорті свердловини календарному місяцю введення в експлуатацію, та обсягом у відповідному звітному періоді після введення в експлуатацію «нової свердловини».

3. Затверджено ставки рентної плати для вуглеводнів, що видобуватимуться в умовах угод про розподіл продукції у розмірі 2% та 1,25% для нафти та природного газу відповідно.

4. З метою формування джерел фінансування територіальних громад, подібно до існуючого розподілу коштів рентної плати, що надходить від інших, ніж вуглеводнева сировина, видів корисних копалин, з 2018 року запроваджується розподіл рентної плати, що надходить від вуглеводневої сировини, у співвідношенні 5% до 95% загального фонду місцевого та державного бюджетів відповідно.

Оскільки п. 4-1 ст. 66 та п. 3-1 ст. 69 БКУ передбачено додатковий розподіл коштів доходів місцевого бюджету між бюджетами територіальних громад, а також сільських, селищних та міських рад, то виникає необхідність деталізації додатків розрахунку Рентної плати із складанням в межах розрахунків за спеціальними дозволами окремих додатків із зазначенням кодів адміністративно-територіального устрою за місцезнаходженням відповідних об'єктів, пов'язаних із видобуванням вуглеводневої сировини.

Приклад заповнення податкових розрахунків з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини у зв'язку із запровадженням розподілу надходжень цієї плати між державним та місцевими бюджетами наведено у статті «Видобуток вуглеводнів: розподіл доходів», що опублікована у журналі «Вісник».

Зверніть увагу, що згідно з пп. 7 п. 37 Закону №2233, який набрав чинності з 1 січня 2018 року, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу доповнено пунктом 17-2. Ним, як виняток, встановлено, що надходження нарахованих сум за останній звітний (податковий) період 2017 року, податкового боргу та повернення помилково або надміру сплачених сум до 31 грудня 2017 року з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, нафти та газового конденсату зараховуються (здійснюються) до/з державного бюджету у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2018 року, крім надміру сплачених до 31 грудня 2017 року сум за податковими зобов'язаннями з цієї плати за звітні (податкові) періоди починаючи з 1 січня 2018 року, які розподілятимуться між державним та місцевими бюджетами відповідно до нормативів, визначених цим Кодексом та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто у січні 2018 року сплачені платниками суми рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за податковими зобов'язаннями грудня 2017 року зараховуватимуться у повному обсязі до загального фонду Державного бюджету України.

5. Збільшено ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, а саме:

— для зберігання природного газу та газоподібних продуктів, нафти та інших рідких нафтопродуктів ставки збільшено на 16,7%;

— для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, а також для провадження іншої господарської діяльності — на 16,8%;

— для вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин — на 16,2%;

— для зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів — на 17,6%.

31.

Як надається працівникам податкова соціальна пільга в 2018 році?

Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ, податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Отже, у 2018 році її базовий розмір (100%) становитиме 1762,00 грн х 50% = 881,00 грн.

Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певний поріг — суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2018 році цей поріг становитиме 1762,00 х 1,4 = 2470,00 грн.

Не забувайте: граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 ПКУ, визначається як добуток порогу застосування ПСП та відповідної кількості дітей.

Докладніше все це у цифрах наводимо у таблиці.

Таблиця

Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2018 році

Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО)
Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП*) Сума ПСП з ПДФО, грн Граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги, грн**
Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) 100% 881,00 2470,00
Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) 100% 881,00 х кількість дітей Одному з батьків 2470,00 х кількість дітей
Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ):
а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років
150% 1321,50 х кількість дітей 2470,00 х кількість дітей
Для платника податку, який (пп. «в»«е» пп. 169.1.3 ПКУ):
в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;
ґ) є інвалідом I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ;
д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ;
150% 1321,50 2470,00
Для платника податку, який є (пп. «а»«ґ» пп. 169.1.4 ПКУ):
а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»;
б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року
200% 1762,00 2470,00

Як бачимо, цифри змінилися. Але порядок надання податкової соціальної пільги залишився без зміни. Отже, роботодавцю корисними будуть минулорічні роз'яснення від податківців щодо застосування підвищеного розміру податкової соціальної пільги. Дивіться їх тут, тут і тут.

Розгляньмо на прикладах, як надаватиметься ПСП у 2018 році.

Приклад 1. ПСП не застосовується

Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць в розмірі 3723,00 грн. Яку суму заробітної плати отримає працівник на руки у січні 2018 р.?

Розмір військового збору: 3723,00 х 1,5% = 55,85 грн.

Визначаємо розмір ПДФО. Оскільки зарплата працівника перевищує 2470,00 грн, він не має права на отримання ПСП за базовою ставкою 881,00 грн).

ПДФО: 3723,00 х 18% = 670,14 грн.

Розраховуємо суму до виплати: 3723 - 55,85 - 670,14 = 2997,01 грн.

Приклад 2. Працівник має право на застосування ПСП (100%)

Працівник працює неповний робочий день (0,5 ставки) за основним місцем роботи. Нарахована зарплата за місяць становить 1861,5 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати у січні 2018 року?

Розмір військового збору: 1861,50 х 1,5% = 27,92 грн.

Визначаємо розмір ПДФО. Оскільки зарплата працівника не перевищує 2470 грн, він має право на отримання ПСП в розмірі 881,00 грн.

ПДФО: (1861,50 - 881,00) х 18% = 176,49 грн.

Розраховуємо суму до виплати: 1861,50 - 27,92 - 176,49 = 1657,09 грн.

Для застосування ПСП працівникові необхідно подати до бухгалтерії Заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227).

Приклад 3. Застосування ПСП на дітей

У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 6000,00 грн. Працівниця надала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.

Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, оскільки її дохід — 6000,00 грн, що менше ніж 7410,00 грн (2470 грн х 3). Батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується.

Розмір військового збору: 6000,00 х 1,5% = 90,00 грн.

Визначаємо розмір ПДФО. Оскільки працівниця утримує 3-х неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП в розмірі 2643,00 грн (по 881,00 грн х 3 на кожну дитину).

ПДФО: (6000,00 - 2643,00) х 18% = 604,26 грн.

Розраховуємо суму до виплати: 6000,00 - 90,00 - 604,26 = 5305,74 грн.

32.

Яка неоподатковувана вартість подарунків в негрошовій формі встановлена для 2018 року?

Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, негрошові подарунки в 2018 році не оподатковуються, якщо їх вартість у розрахунку на місяць становить не більш як 930,75 грн.

Вартість дарунків, яка не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «160».

Якщо вартість подарунків більша, то сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18% та відображається податковим агентом у формі №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо.

33.

Яку вартість навчання можна оплатити за фізособу так, щоб ця вартість не потрапила до її оподатковуваного доходу в 2018 році?

Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ, витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізичної особи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:

  • суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
  • розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить 3-кратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року, за кожний місяць навчання.

Отже, у 2018 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна без сплати ПДФО на суму 11 169,00 грн за місяць.

Сума, що перевищує вказану, підлягатиме оподаткуванню. І, оскільки йдеться про негрошовий дохід, із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (в 2018 році цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).

34.

У якому розмірі в 2018 році можна надати фізособі неоподатковувану нецільову благодійну допомогу?

Про правила надання фізособам неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги в 2017 році ми писали тут.

У 2018 році ці правила не зміняться, а отже, наші поради залишатимуться актуальними.

Але сам розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в 2018 році становитиме вже 2470 грн (у 2017 році він був меншим — 2240 грн).

35.

Який розмір добових не оподатковується ПДФО та ВЗ в 2018 році?

Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року призвело до збільшення суми неоподатковуваних добових про Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. таблицю)!

Таблиця

Неоподатковуваний розмір добових у 2018 році

Країна відрядження Неоподатковуваний розмір добових витрат із розрахунку на кожен день відрядження у 2018 році
Україна Не більше 372,30 грн*
Закордон Не більше 80 евро**

* Не більше 0,1 мін. з/п на 1 січня 2018 року.

** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

36.

Яким є мінімальний розмір ЄСВ, який має сплатити роботодавець за працівників у 2018 році?

Мінімальний страховий внесок — це сума ЄСВ, яка визначається розрахунковим шляхом як добуток мінімальної зарплати та розміру ЄСВ (ст. 1 Закону про ЄСВ).

І у 2018 році (згідно зі ст. 8 Закону про ЄСВ), якщо база нарахування ЄСВ найманих працівників менша за розмір встановленої мінімальної заробітної плати за звітний період, то роботодавець зобов'язаний донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.

До доходів працівників-інвалідів, яким встановлено ставку ЄСВ 8,41%, ця норма не застосовується.

Отже, розмір мінімального страхового внеску для роботодавців з 1 січня 2018 року становитиме 819,06 грн (3723 грн х 22%).

А тепер на прикладах розгляньмо, як це працюватиме.

Приклад 1. Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 2000,00 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. Але оскільки він відпрацював повний місяць і виконав норму робочого часу, роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2018 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3723,00 грн.

Таким чином, фонд оплати праці такого працівника складатиметься з зарплати за відпрацьований час згідно з окладом 2000 грн і доплати до розміру мінімальної зарплати 1723,00 грн.

Така нарахована зарплата 3723,00 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому завдяки доплаті виконується вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ — роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі — 819,06 грн. Але робиться така доплата не для того, щоб сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, а щоб виконати мінімальні гарантії в оплаті праці працівника.

Приклад 2. Працівнику за сумісництвом встановлено оклад 1861,50 грн і жодних інших виплат він не отримує. За загальними правилами сумісництво передбачає роботу у вільний від основної роботи час. Тому переважно сумісник норму робочого часу за неосновним місцем роботи не виконує, а оплата його праці відбувається пропорційно фактично відпрацьованому часу. Але за нормами ст. 3-1 Закону про оплату праці, пропорційно йому має нараховуватися мінімальна зарплата, а не оклад (оскільки мінімальна зарплата є більшою за оклад).

Роботодавець не повинен нарахувати йому зарплату за січень 2018 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3723,00 грн. Якщо, наприклад, працівник працює на півставки, то йому буде нараховано лише 3723,00 х 0,5 = 1861,5 грн.

Така нарахована зарплата 1861,5 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується — роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі, визначеному з фактично нарахованої зарплати: 1861,50 х 22% = 409,53грн.

Приклад 3. Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 1861,50 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. Але працює він не на повну ставку (наприклад, 0,5 ставки). Тому норму робочого часу за основним місцем роботи не виконує, а оплата його праці відбувається пропорційно фактично відпрацьованому часу. І, відповідно до нової ст. 3-1 Закону про оплату праці, пропорційно йому нараховується не зарплата, а мінімальна зарплата (оскільки вона більша за оклад).

Отже, роботодавець не повинен нарахувати йому зарплату за січень 2018 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3723,0 грн. Йому буде нараховано лише 3723,00 х 0,5 = 1861,50 грн.

Але базою для нарахування ЄСВ, оскільки йдеться про цілий місяць, у якому працівник перебував у трудових відносинах із роботодавцем за основним місцем роботи, в цьому випадку є мінімальна заробітна плата 3723,00 (а не оклад працівника або фактично нарахована зарплата). Тому роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі — 819,06 грн, незважаючи на те, що до 3723,00 нарахована працівнику зарплата не збільшується.

37.

Якою в 2018 році є максимальна сума доходу, на яку нараховується ЄСВ?

З 01.01.2018 р. вона становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом: 3723 х 15 = 55 845 грн.

Якби зміни до Закону про ЄСВ не вносилися, то така база становила б 1762 х 25 = 44050 грн. Як бачимо, вже в січні 2018 року база нарахування ЄСВ зростає більш як на 10 тис. грн.

Радимо також переглянути таблиці від податківців щодо того, хто і за якими ставками сплачуватиме ЄСВ в 2018 році.

Спецвипуск 02-2018

Спецвипуск 02-2018


The remote server returned an error: (404) Not Found.