(044) 391-51-92
ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;

Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції

Закон України від 19.05.2011 р. №3390-VI.
З усіма змінами та доповненнями, станом на 01.07.13 р.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1) введення продукції в обіг — будь-яке перше платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України;

2) виробник — виробник готової продукції, сировини або комплектувального виробу, складової частини продукції та будь-яка особа, яка, розміщуючи на продукції своє найменування, торговельну марку чи іншу ознаку, заявляє про себе як про виробника;

3) користувач — фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує продукцію для провадження підприємницької діяльності або виконання обов'язків найманого працівника, чи юридична особа, яка придбаває, замовляє, використовує продукцію;

4) потерпілий — споживач або користувач, якому завдано шкоду внаслідок дефекту в продукції;

5) продукція — будь-яке рухоме майно, включаючи готову продукцію, сировину та комплектувальний виріб, у тому числі майно, що є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна. Термін «продукція» включає також електроенергію;

6) шкода — завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини щодо відповідальності за шкоду, завдану потерпілому внаслідок дефекту в продукції, яка введена в обіг в Україні.

2. До відносин, не врегульованих цим Законом, застосовуються положення цивільного, процесуального законодавства та законодавства про захист прав споживачів.

3. Цей Закон не обмежує будь-яких прав потерпілого згідно з договірними чи недоговірними зобов'язаннями, що встановлюють іншу, ніж передбачена цим Законом, відповідальність, зокрема права на відшкодування моральної шкоди або права на відшкодування шкоди в окремих сферах цивільних відносин відповідно до законодавства.

4. У разі смерті потерпілого його права та обов'язки, встановлені цим Законом, передаються та покладаються на осіб, які відповідно до Цивільного кодексу України мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.

5. Дія цього Закону не поширюється на відносини щодо цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

Стаття 3. Міжнародні договори

1. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші вимоги, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються вимоги міжнародного договору.

Стаття 4. Засади відповідальності за шкоду

1. Відшкодування шкоди не залежить від вини виробника продукції, а також від того, чи перебував потерпілий з ним у договірних відносинах.

Стаття 5. Продукція, що має дефект

1. Продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, у тому числі:

1) представлення продукції споживачеві або користувачеві, включаючи її вигляд, склад, упаковку, маркування та іншу інформацію про продукцію, її споживання, використання та знищення (утилізацію, переробку);

2) використання продукції, яке обґрунтовано можна передбачити;

3) час, коли продукцію було введено в обіг.

2. Продукція не може вважатися такою, що має дефект, лише з тієї причини, що після її введення в обіг було введено в обіг продукцію кращої якості.

Стаття 6. Доведення завдання шкоди

1. Потерпілий повинен довести:

1) наявність шкоди;

2) наявність дефекту в продукції;

3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між дефектом в продукції та шкодою.

2. Потерпілий має право вимагати від виробника надання документації на продукцію, внаслідок дефекту в якій завдано шкоду, в обсязі, необхідному для доведення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Стаття 7. Особи, які відповідають за шкоду

1. За шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, відповідає її виробник.

2. Будь-яка особа, яка ввезла на митну територію України продукцію з метою її продажу, передання в найм (оренду), лізинг або розповсюдження в будь-якій іншій формі в ході провадження господарської діяльності, відповідно до цього Закону несе відповідальність як виробник.

3. У разі коли виробник продукції не може бути встановлений, кожний її постачальник (продавець) відповідно до цього Закону несе відповідальність як виробник, якщо він протягом 30 днів не повідомить потерпілому найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію. Дія зазначеної норми поширюється також на продукцію, ввезену на митну територію України, якщо на ній не вказані найменування та місцезнаходження, особи, зазначеної в частині другій цієї статті, навіть якщо на цій продукції вказано найменування її виробника.

Стаття 8. Відшкодування шкоди, за яку несуть відповідальність кілька осіб

1. У разі коли відповідальність перед потерпілим за одну і ту саму шкоду може нести кілька осіб, потерпілий має право вимагати відшкодування шкоди як від усіх таких осіб, так і від будь-якої з них окремо. При цьому можуть бути застосовані положення цивільного законодавства про часткову відповідальність за шкоду та про право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Стаття 9. Звільнення від відповідальності та зменшення відповідальності виробника за шкоду

1. Виробник не несе відповідальності та звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе наявність будь-якої з таких обставин:

1) він не вводив продукцію в обіг;

2) дефект, внаслідок якого завдано шкоду, виник після введення виробником продукції в обіг, крім випадків, коли виникнення такого дефекту було зумовлено конструкцією чи складом продукції;

3) продукція була виготовлена чи розповсюджена виробником не в ході провадження ним господарської діяльності;

4) дефект в продукції виник внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов'язкових для нього приписів органів державної влади.

2. Виробник комплектувального виробу чи складової частини продукції не несе відповідальності та звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що дефект в продукції може бути віднесений до конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або до технічної документації, наданої йому виробником готової продукції.

3. Відповідальність виробника не може бути зменшена, якщо шкоду завдано як внаслідок дефекту в продукції, так і внаслідок дій або недогляду третьої особи. При цьому можуть бути застосовані положення цивільного законодавства про часткову відповідальність за шкоду та про право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

4. Відповідальність виробника може бути зменшена або виробник може бути звільнений від відповідальності у разі, коли виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, шкоду завдано як внаслідок дефекту в продукції, так і з вини потерпілого чи будь-якої особи, за яку потерпілий несе відповідальність згідно з цивільним законодавством.

5. Звільнення виробника від відповідальності за шкоду на підставах, визначених цією статтею, не позбавляє потерпілого права вимагати відшкодування шкоди будь-якою особою, з вини якої вона була завдана, відповідно до статей 1166 — 1208 Цивільного кодексу України.

6. Відповідальність виробника, встановлена цим Законом, не може бути обмежена чи скасована положенням договору.

Стаття 10. Позовна давність, що застосовується до вимог про відшкодування шкоди

1. До вимог про відшкодування шкоди застосовується позовна давність тривалістю у три роки.

2. Перебіг позовної давності, визначеної в частині першій цієї статті, починається з дня, коли позивачу стало відомо або мало б стати відомо про наявність шкоди, дефекту в продукції та особу виробника.

Стаття 11. Строк відшкодування шкоди

1. Шкода підлягає відшкодуванню, якщо вона завдана протягом десяти років з дня введення в обіг продукції, внаслідок дефекту в якій завдано шкоду, за умови, що потерпілий пред'явив позов до виробника до закінчення цього строку.

Стаття 12. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
19 травня 2011 року
№3390-VI

Спецвипуск 07'2013

Спецвипуск 07'2013


The remote server returned an error: (404) Not Found.