(044) 391-51-92
ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;

Перевірки і відповідальність
 за порушення прав споживачів

40.

Який орган є спеціальним у сфері перевірок дотримання СГД законодавства про захист прав споживачів? Чи слід звітувати до цього органу?

Офіційна думка

Держспоживінспекція України розглянула лист від 28.05.2012 №57 про надання роз'яснень з приводу виконання суб'єктами господарювання п. 1.4 наказу Мінекономрозвитку України від 07.03.2012 №310 «Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі й послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, дотримання обов'язкових вимог по безпеці продукції, а також дотримання правил торгівлі й надання послуг» і повідомляє таке.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Указу Президента України від 13.04.2011 №465/2011 «Про Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів» Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Законодавством України не передбачено подання суб'єктами господарювання яких-небудь документів обов'язкової звітності до Держспоживінспекції України та її територіальних органів.

Лист Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 01.06.2012 р. № 3316-1-11/6

41.

Якими правами наділені органи Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та як проводяться планові перевірки СГД?

А що на практиці?

На початку 2011 року було утворено Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекцію), а Указом Президента від 13.04.2011 р. №465/2011 затверджено Положення про неї.

Постановою КМУ від 29.06.2011 р. №775 утворено територіальні органи Держспоживінспекції в АРК, областях, мм. Києві та Севастополі.

Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг затверджено наказом Мінекономрозвитку від 07.03.2012 р. №310 (далі — Порядок №310).

Загальні засади правового регулювання державного контролю в зазначеній сфері визначено Законом №877 і Законом про захист прав споживачів. Відповідно до Закону №877 та Порядку №310 посадові особи органів Держспоживінспекції можуть проводити планові (відповідно до квартальних планів роботи) та позапланові (за наявності хоча б однієї з визначених Законом підстав) перевірки.

Перед проведенням планової перевірки, що проводиться на підставі квартального плану роботи, відповідний орган з питань захисту прав споживачів не пізніше ніж за 10 днів надсилає госпсуб'єкту письмове повідомлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону №877, перед початком здійснення перевірки посадові особи органу державного контролю зобов'язані пред'явити керівнику СГД або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надати СГД копію направлення. Згідно з ч. 3 ст. 6 цього ж Закону, у разі проведення позапланової перевірки СГД повинен ознайомитися з підставою для її проведення з наданням йому копії відповідного документа. Пунктом 1.6 Порядку №310 передбачено, що в разі, коли посадова особа не надала копій документів, передбачених Законом №877, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону, СГД вправі не допустити посадову особу до проведення перевірки. Звернемо увагу на те, що аналогічне право недопуску до планової перевірки, згідно з названим пунктом, виникає і в разі, коли СГД не отримав повідомлення про її проведення.

Згідно з п. 2.2 Порядку №310 посадові особи, які проводять перевірку, одержують від самого СГД відомості щодо характеристики такого суб'єкта, у тому числі щодо: найменування; місцезнаходження; номера телефону (факсу); керівника (власника); дозвільних документів на провадження певного виду діяльності; режиму роботи; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців; свідоцтва про реєстрацію платника податків; даних про банківські реквізити.

Ну і звичайно, за результатами проведеної перевірки в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт. Згідно із Законом №877, СГД має право надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. У п. 3.9 Порядку №310 конкретизовано, що пояснення, зауваження або заперечення до акта надаються під час його підписання. На підставі такого акта посадова особа, яка проводила перевірку, надає керівнику госпсуб'єкта припис про усунення порушень (п. 3.6 Порядку №310). Припис є обов'язковим для виконання у визначені строки, але не передбачає застосування санкцій до СГД (ч. 8 ст. 7 Закону №877).

Порядком №310 визначено процедуру реалізації матеріалів перевірок (рішення, що приймаються за їх результатами), а також форму направлення на проведення перевірки (додаток 2 до Порядку №310). Форми актів перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів та контрольної перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію затверджені наказом Мінекономрозвитку від 11.01.2012 р. №24. У додатках до них можна ознайомитися з переліками питань, що підлягають перевірці на об'єктах контролю.

42.

Як органи Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки СГД?

А що на практиці?

Відповідно до Закону №877, позапланові перевірки проводяться за наявності визначених законом підстав. Підстави для проведення позапланових перевірок органами Держспоживінспекції конкретизовано в п. 1.4 Порядку №310, серед них:

— подання СГД письмової заяви до відповідного органу з питань захисту прав споживачів про здійснення перевірки за його бажанням;

— виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

— перевірка виконання СГД приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом з питань захисту прав споживачів;

— звернення фізичних та юридичних осіб про порушення СГД вимог законодавства (позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди Держспоживінспекції України);

— неподання в установлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

— настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Однією з підстав для позапланової перевірки є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення госпсуб'єктом вимог законодавства. Крім цього звернення (по суті, скарги), потрібна також згода центрального органу Держспоживінспекції на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю. Форма такої згоди є додатком до Порядку №310 (додаток 1).

Зверніть увагу! Під час позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на перевірку.

43.

Як здійснюється контрольна закупка товару з метою перевірки?

Офіційна позиція

Згідно зі статтею 150 Конституції України право офіційного тлумачення законів України належить до компетенції Конституційного Суду України. Роз'яснення інших органів влади мають рекомендований характер.

Виходячи з вищезазначеного, Держспоживстандарт України (на сьогодні — Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів. — Ред.) інформує.

Статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари (далі — Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.94 р. №215 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», визначає основні вимоги до контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги та реалізовані товари (далі — контрольна перевірка) суб'єктами господарської діяльності — підприємствами (їх об'єднаннями), установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами-підприємцями та іноземними юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг.

Вимогами пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що якщо неможливо повернути товар (послугу), який було використано (одержано) під час контрольної перевірки, про що зазначається в акті контрольної перевірки, відшкодування затрат відноситься на результати діяльності суб'єкта господарської діяльності, що перевіряється.

Тобто вимоги пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 4 частини 1 цієї ж статті регулюють різні правові аспекти.

Лист Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27.05.2011 р. №4372-7-5/18

44.

Яка відповідальність передбачена за порушення СГД норм Закону про захист прав споживачів?

А що на практиці?

Наведемо випадки притягнення до відповідальності СГД та розміри штрафних санкцій у табличній формі. Читачу слід звернути увагу, що термін «продукція», який вживається у Законі про захист прав споживачів, включає в себе будь-який виріб (товар), роботу чи послугу, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Види відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів

№ з/п Вид порушення Розмір санкції Підстава
Фінансові санкції
1. Відмова споживачеві в реалізації його прав, установлених ч. 1 статті 8 (у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків), ч. 1 ст. 9 (право на обмін непродовольчого товару належної якості) і ч. 3 статті 10 (у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) Закону про захист прав споживачів 10-кратний розмір вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час його придбання, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — н. м. д. г.) П. 1 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
2. Виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів 50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 н. м. д. г.
Якщо відповідно до закону СГД не веде обов'язковий облік доходів і витрат — у розмірі 10 н. м. д. г.
П. 2 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
3. Реалізація продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але не має свідоцтва про визнання відповідності або відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності 50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 н. м. д. г.
Якщо відповідно до закону СГД не веде обов'язковий облік доходів і витрат — у розмірі 10 н. м. д. г.
П. 3 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
4. Виготовлення, реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього середовища 300% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 25 н. м. д. г.
Якщо відповідно до закону СГД не веде обов'язковий облік доходів і витрат — у розмірі 50 н. м. д. г.
П. 4 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
5. Реалізація продукції, забороненої для виготовлення та реалізації відповідним державним органом 500% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 100 н. м. д. г.
Якщо відповідно до закону СГД не веде обов'язковий облік доходів і витрат — у розмірі 100 н. м. д. г.
П. 5 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
6. Реалізація небезпечних товарів (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання 100% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 20 н. м. д. г.
Якщо відповідно до закону СГД не веде обов'язковий облік доходів і витрат — у розмірі 20 н. м. д. г.
П. 6 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
7. Відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію 30% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 н. м. д. г.
Якщо відповідно до закону СГД не веде обов'язковий облік доходів і витрат — у розмірі 5 н. м. д. г.
П. 7 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
8. Створення перешкод службовій особі Держспоживінспекції у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торгівельного та ін. видів обслуговування Від 1 до 10% вартості реалізованої продукції за минулий календарний місяць, але не менше 10 н. м. д. г.
Якщо відповідно до закону СГД не веде обов'язковий облік доходів і витрат — у розмірі 10 н. м. д. г.
П. 8 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
9. Невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб Держспоживінспекції про усунення порушень прав споживачів У розмірі 20 н. м. д. г. П. 9 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
10. Реалізація товару, строк придатності якого минув 200% залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше 5 н. м. д. г. П. 10 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
1.10. Порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги 100% вартості наданої роботи, послуги,
За ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, у розмірі від 1 до 10% вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календ. місяць, але не менше 5 н. м. д. г.
П. 11 ч.1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
1.21. Обмеження або відмова в реалізації прав споживачів, установлених ч. 2 ст. 12 Закону (у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків) 500 н. м. д. г. П. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів
Адміністративна відповідальність
1. Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами-підприємцями Від 1 до 10 н. м. д. г.* Ч. 1 ст. 155 КпАП
2. Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг На осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 2 до 5 н. м. д. г. і на посадових осіб — від 5 до 10 н. м. д. г.
За повторно вчинене протягом року правопорушення —
на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 н. м. д. г. і на посадових осіб — від 10 до 20 н. м. д. г.
Ст. 155-1 КпАП
3. Обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами-підприємцями під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг Від 2 до 15 н. м. д. г.
За повторно вчинене протягом року правопорушення або правопорушення вчинені у великих розмірах, —
від 20 до 50 н. м. д. г.
Обманом покупців чи замовників у великих розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду у сумі, що перевищує 3 н. м. д. г.
Ст. 155-2 КпАП
4. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами.
Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук.
Вищенаведені дії, вчинені повторно протягом року
Від 30 до 100 н. м. д. г.
Від 30 до 50 н. м. д. г. з конфіскацією предметів торгівлі.
Від 150 до 250 н. м. д. г. з конфіскацією предметів торгівлі
Ст. 156 КпАП
5. Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги) , їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів Від 1 до 10 н. м. д. г. Ст. 156-1 КпАП
6. Відмова споживачеві в реалізації його прав у випадку придбання ним неякісного товару Від 1 до 18 н. м. д. г. Ст. 156-1 КпАП
7. Надання недостовірної інформації про продукцію, в разі якщо ця інформація не зашкодила життю, здоров'ю та майну споживача.
У разі бездіяльності осіб (виробників, продавців), щодо приведення недостовірної інформації про весь товар до відповідності або повторне надання недостовірної інформації про товар протягом року з моменту стягнення
Від 10 до 50 н. м. д. г.
Від 50 до 200 н. м. д. г.
Ст. 156-1 КпАП
8. Введення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України) На посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб від 20 до 100 н. м. д. г. Ст. 167 КпАП
9. Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил На посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від 1 до 18 н. м. д. г. Ст. 168-1 КпАП
10. Недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції На посадових осіб від 3 до 40 н. м. д. г. Ст. 170 КпАП
11. Введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності На посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від 3 до 88 н. м. д. г. Ст. 170-1 КпАП
12. Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд На посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 3 до 30 н. м. д. г. Ст. 172 КпАП
13. Невиконання посадовими особами, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, законних вимог посадових осіб Держспоживінспекції про проведення перевірки діяльності по продажу товарів, виконанню робіт, наданню послуг громадянам-споживачам або про надання необхідних для цього матеріалів Від 3 до 5 н. м. д. г. Ч. 1 ст. 188-2 КпАП
14 Ухилення посадових осіб і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від своєчасного виконання приписів посадових осіб Держспоживінспекції, про усунення порушень прав споживачів Від 1 до 18 н. м. д. г. Ч. 2 ст. .188-2 КпАП

* Якщо норми законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ для відповідного року (п.5 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ).

Спецвипуск 07'2013

Спецвипуск 07'2013


The remote server returned an error: (404) Not Found.