(044) 391-51-92
ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;

Придбання автомобіля

01.

Хто є платником збору за першу реєстрацію транспортного засобу?

Що каже Закон?

Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 цього Кодексу є об'єктами оподаткування.

П. 231.1 ПКУ

А що на практиці?

Відповідно до пп. 14.1.163 ПКУ, перша реєстрація транспортного засобу — реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше. Для цілей Податкового кодексу в пп. 14.1.251 дано визначення для транспортних засобів, що використовувалися, — це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби. Новий транспортний засіб, згідно з пп. 14.1.124 ПКУ, — це транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію.

Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати. Для юридичних осіб п. 239.2 ПКУ встановлено обов'язок подання в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні до контролюючого органу за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів за такі транспортні засоби (на сьогодні форму розрахунку затверджено наказом Мінфіну від 21.12.2012 р. №1405). Разом із розрахунком збору за першу реєстрацію платник цього збору обов'язково повинен додавати копію реєстраційного документа, завіреного відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Відповідно до п. 235.1 ПКУ, від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

02.

Що вважається місцем реєстрації транспортного засобу?

Офіційна думка

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до ст. 232 ПКУ є об'єктами оподаткування.

Згідно з п. 21 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388, із змінами та доповненнями (далі — Порядок), транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням таких осіб. Якщо стоянка транспортних засобів розташована за місцезнаходженням філій або представництв юридичних осіб, такі транспортні засоби реєструються за місцем їх стоянки.

У свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) зазначається юридична особа, якій належать транспортні засоби, місцезнаходження такої особи та стоянки.

Реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, що належать фізичним особам, здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від місця реєстрації (проживання) власника. При цьому в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) особи, за якою реєструється транспортний засіб (п. 24 Порядку).

Згідно з п. 239.2 ст. 239 ПКУ юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному контролюючому органу за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Отже, місце реєстрації транспортного засобу:

для юридичних осіб — місцезнаходження юридичних осіб або місце стоянки транспортних засобів;

для фізичних осіб — місце звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від місця реєстрації (проживання) власника. При цьому в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) особи, за якою реєструється транспортний засіб.

Єдина база податкових знань www.minrd.gov.ua

03.

Які транспортні засоби є об'єктом оподаткування збором за першу реєстрацію транспортного засобу?

Що каже Закон?

Колісні транспортні засоби, крім:

а) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва;

б) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими формуваннями головного органу в системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному таким головним органом;

в) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення;

г) транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, — товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) транспортних засобів швидкої медичної допомоги;

д) машин і механізмів для сільськогосподарських робіт — товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД;

е) причепів (напівпричепів);

є) мопедів;

ж) велосипедів

Пп. 232.1.1 ПКУ

04.

Які ставки і як розрахувати збір за колісні транспортні засоби?

А що на практиці?

Ставки збору для колісних транспортних засобів встановлені п. 234.1 ПКУ.

Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування (залежить від об'єму циліндрів або потужності двигуна в залежності від типу колісного ТЗ), ставки збору та відповідного коефіцієнта (залежить від терміну використання ТЗ), зазначеного у п. 234.4 Кодексу.

Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

05.

Хто є платником екоподатку за утилізацію транспортних засобів?

А що на практиці?

Відповідно до п. 240.1 ПКУ, платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: ввезення, виробництво, придбавання транспортних засобів та кузовів до них, що в подальшому підлягають утилізації.

Це транспортні засоби з кодами товарних позицій 8702, 8703, 8704 і 8705 УКТ ЗЕД, зокрема легкові автомобілі та інші ТЗ, призначені в основному для перевезення людей, включаючи вантажно-пасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі. Перелік платників податку за утилізацію ТЗ встановлено п. 240.2-1 ПКУ:

— імпортери (тобто які ввозять у митному режимі імпорту) ТЗ та/або кузовів до них (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД);

— виробники ТЗ на території України, які виготовляють ТЗ для їх продажу на внутрішньому ринку України;

— особи, які придбавають ТЗ в осіб, які не є платниками такого екоподатку згідно з пп. 240.6.1 ПКУ. А саме до таких неплатників належать особи, які ввозять на митну територію України ТЗ, що належать дипломатичним представництвам або консульським установам іноземних держав, міжнародним організаціям, які користуються привілеями й імунітетом згідно із загальноприйнятими принципами та нормами міжнародного права, а також працівникам таких представництв, установ і організацій та членам їхніх сімей.

06.

Хто звільнений від сплати екоподатку за утилізацію ТЗ?

А що на практиці?

Звільнені від сплати екоподатку за утилізацію ТЗ відповідно до п. 240.6 та 242.3 ПКУ:

— імпортери раніше вивезених з України ТЗ (факт вивезення має бути документально підтверджений);

— імпортери ТЗ, що належать дипломатичним/консульським установам, міжнародним організаціям, а також працівникам таких організацій і установ та членам їхніх сімей;

— імпортери і/або продавці ТЗ, з року випуску яких минуло 30 і більше років, які не призначені для комерційного перевезення пасажирів або вантажів, мають оригінальний двигун, кузов і (за наявності) раму, збережені та відреставровані до оригінального стану, види та категорії яких КМУ віднесені до предметів колекціонування або антикваріату;

— особи, які ввозять ТЗ на митну територію України у митному режимі, відмінному від імпорту;

— особи, які ввозять ТЗ на митну територію України як гуманітарну допомогу;

— виробники ТЗ на території України, які взяли на себе зобов'язання утилізувати такі ТЗ самостійно, але у порядку, встановленому законодавством. Такі виробники обліковуються ДПС у спеціальному реєстрі;

— виробники ТЗ, які реалізують їх на експорт;

— продавці ТЗ для інвалідів (дітей-інвалідів), а також ТЗ спеціального призначення (машини швидкої допомоги, пожежні машини тощо), оплата за яких надходить із бюджету або державних фондів соцстрахування;

— особи, які придбавають ТЗ, що були зареєстровані/перереєстровані на території України до 01.09.2013 р., або у виробників ТЗ, які взяли на себе зобов'язання утилізувати вироблені та продані ними ТЗ. У цьому разі право не платити екоподаток зберігається за такими особами й у разі подальшого перепродажу такого ТЗ.

07.

У яких випадках здійснюється оформлення та видача довідок про сплату екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів?

Офіційна думка

Оформлення та видача довідок про сплату екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів здійснюється відповідно до норм п. 250.14 ст. 250 ПКУ.

Згідно з пп. 250.14.1 п. 250.14 ст. 250 ПКУ особа, яка здійснює виробництво (виготовлення) і реалізацію транспортних засобів на внутрішньому ринку України та не взяла на себе зобов'язання забезпечити утилізацію таких транспортних засобів або була виключена з реєстру осіб, які взяли на себе зобов'язання забезпечити утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів відповідно до закону щодо утилізації знятих з експлуатації транспортних засобів, на кожний реалізований нею транспортний засіб:

— оформлює довідку про сплату податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів для подальшої передачі власнику транспортного засобу;

— оформлює довідку про звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів для подальшої передачі власнику транспортного засобу, у разі реалізації транспортного засобу особам, зазначеним у пп. 242.3.1 п. 242.3 ст. 242 ПКУ;

— складає реєстр виданих за податковий (звітний) квартал довідок про сплату податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів;

— складає реєстр виданих за податковий (звітний) квартал довідок про звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, у разі реалізації транспортних засобів особам, зазначеним у пп. 242.3.1 п. 242.3 ст. 242 ПКУ;

— подає реєстри Міністерству внутрішніх справ України у строки, встановлені ПКУ для подання податкової декларації з екологічного податку, а також контролюючому органу разом з податковою декларацією з екологічного податку.

У разі пропуску транспортного засобу (кузову) або партії транспортних засобів (кузовів) на митну територію України контролюючий орган відповідно до пп. 250.14.2 п. 250.14 ст. 250 ПКУ:

— перевіряє правильність обчислення та повноту сплати особою, яка ввозить на митну територію України транспортний засіб (кузов) або партію транспортних засобів (кузовів), податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів;

— проставляє у митній декларації на транспортний засіб (кузов) або у митній декларації на партію транспортних засобів (кузовів) відмітку про сплату податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів;

— оформлює та видає на кожний транспортний засіб особі, яка ввозить на митну територію України такий транспортний засіб, довідку про сплату або про звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів для подальшої передачі такою особою власнику транспортного засобу;

— подає реєстр виданих довідок про сплату податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів Міністерству внутрішніх справ України до 10 числа місяця, що настає за календарним місяцем.

У разі перереєстрації транспортного засобу, придбаного в особи, визначеної пп. 240.6.1 п. 240.6 ст. 240 ПКУ, орган внутрішніх справ згідно з пп. 250.14.3 п. 250.14 ст. 250 ПКУ:

— перевіряє наявність документа про сплату податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів;

— оформлює та видає довідку про сплату податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів;

— оформлює та видає довідку про звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів особам — набувачам транспортних засобів, наданих таким особам як гуманітарна допомога відповідно до закону.

Форма довідки про сплату податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів встановлюється Кабінетом Міністрів України (п. 250.16 ст. 250 ПКУ).

Єдина база податкових знань www.minrd.gov.ua

08.

У яких випадках сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування під час придбання автомобіля?

Що каже Закон?

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:

підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні в підрозділах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.

П. 7 ст. 1 Закону №400

А що на практиці?

З 28.06.2012 р. Законом України від 07.06.2012 р. №4911-VI до Закону №400 було внесено зміни щодо порядку сплати збору за операціями відчуження легкових автомобілів. До 28.06.2012 р. сплачувати збір треба було при кожному відчуженні, і платником збору була особа, яка відчужує автомобіль.

Отже, з 28.06.2012 р. платниками збору до ПФУ є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також фізособи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в підрозділах Державтоінспекції МВС України.

Відповідно до вимог законодавства України перша реєстрація транспортного засобу — це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Якщо ТЗ раніше був зареєстрований на території України, у тому числі тимчасово, чи перебував на відомчому обліку, подальша його реєстрація в Україні не вважається першою (п. 1.3 Інструкції №379).

Зверніть увагу: при придбанні вантажного автомобіля збір до ПФУ під час його придбання не сплачується ні продавцем, ні покупцем.

09.

Легковий автомобіль придбавається у власність за договором міни. Чи потрібно сплачувати збір до ПФУ?

Що каже Закон?

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні в підрозділах Державтоінспекції МВС, шляхом:

— купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);

— міни;

— дарування (безоплатної передачі);

— успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону);

— з інших підстав, передбачених законодавством.

П. 12 Порядку №1740

10.

У якому розмірі покупцю чи продавцю потрібно сплачувати збір до ПФУ при придбанні легкового автомобіля?

А що на практиці?

Якщо легковий автомобіль не був раніше зареєстрований в Державтоінспекції МВС України, підприємство-покупець зобов'язане сплатити внесок до ПФУ. Відповідно до п. 13 Порядку №1740, збір до ПФУ сплачується залежно від вартості легкового автомобіля, визначеної виходячи з первинних документів (договору купівлі-продажу, довідки-рахунку торговельних організацій, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість), у розмірі:

— 3%, якщо вартість легкового автомобіля не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня звітного року (189 255,00 грн. у 2013 р.);

— 4%, якщо вартість легкового автомобіля перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня звітного року (від 189 255,01 до 332 630,00 грн. у 2013 р.);

— 5%, якщо вартість легкового автомобіля перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня звітного року (від 332 630,01 грн. у 2013 р.).

Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Таким чином, сплатити збір до ПФУ треба до подання документів про першу реєстрацію легкового автомобіля в територіальних підрозділах Державтоінспекції МВС України.

Якщо підприємство придбаває вживаний легковий автомобіль, то збір до ПФУ, як правило, не сплачується (ні продавцем, ні покупцем). Винятком може бути операція з придбання вживаного автомобіля, імпортованого на митну територію України, який ще не використовувався в Україні як транспортний засіб.

11.

Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у податковому обліку з податку на прибуток амортизуються у складі БВ легкового авто чи відносяться до складу операційних витрат?

А що на практиці?

ПКУ не містить норми, яка би прямо регламентувала порядок відображення у податковому обліку сум пенсійного збору, сплаченого у зв'язку з придбанням авто (у ньому йдеться про податки та збори, встановлені ПКУ, проте згаданий пенсійний збір встановлено окремим Законом №400). Витрати на сплату збору до ПФУ та збору за першу реєстрацію транспортного засобу, понесені платником податку при придбанні об'єкта основних засобів, повинні включатися до первісної вартості такого об'єкта.

Так, відповідно до п. 146.5 ПКУ, первісна вартість об'єкта основних засобів включає, зокрема, реєстраційні збори, державне мито й аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням/отриманням прав на об'єкт основних засобів.

Слід також зазначити, що контролюючі органи у своїх консультаціях, зокрема у рубриці ЄБПЗ, також вважають, що витрати на сплату збору за першу реєстрацію транспортного засобу, понесені платником податку при придбанні об'єкта основних засобів, повинні включатися до первісної вартості такого об'єкта.

12.

До якої групи основних засобів належать транспортні засоби?

А що на практиці?

Транспортні засоби для цілей податкового обліку вважаються основними засобами, якщо вони відповідають критеріям, наведеним у пп. 14.1.138 ПКУ. Витрати на придбання основних засобів підлягають амортизації.

Податковий кодекс відносить усі транспортні засоби до 5-ї групи з мінімально допустимим строком корисного використання 5 років (п. 145.1 ПКУ).

Метод амортизації визначається наказом про облікову політику підприємства з-поміж методів, перерахованих у пп. 145.1.5 ПКУ. Щодо основних засобів цієї групи пп. 145.1.5 ПКУ допускає застосування прискореного методу амортизації, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

13.

За яким методом потрібно нараховувати амортизацію на автомобіль?

Що каже Закон?

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Пп. 145.1.5 ПКУ

А що на практиці?

Такі самі методи встановлені і в п. 26 П(С)БО 7 «Основні засоби». Платник податків має право використовувати в бухобліку норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від використання ОЗ, зокрема автомобіля.

Протягом усього періоду експлуатації ТЗ вартість, що амортизується, поступово включається до витрат звітного періоду (собівартості товарів, робіт, послуг або до складу інших витрат). Відповідно до п. 146.2 ПКУ, амортизація нараховується помісячно починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта ОЗ в експлуатацію (зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення).

У податковому обліку амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації (п. 146.3 ПКУ). У бухобліку нарахування амортизації проводиться щомісячно.

14.

Як визначається первісна вартість транспортного засобу в податковому обліку?

А що на практиці?

Первісна вартість об'єкта основних засобів відповідно до п. 146.5 ПКУ складається з таких витрат:

— сум, що сплачуються постачальникам активів (без непрямих податків);

— реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, що здійснюються у зв'язку з придбанням/отриманням прав на об'єкт основних засобів;

— сум ввізного мита;

— сум непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику);

— витрат на страхування ризиків доставки основних засобів;

— витрат на транспортування, встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

— фінансових витрат (витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями), включення яких до собівартості кваліфікаційних активів1 передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

— інших витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Якщо підприємство у зв'язку з придбанням об'єкта основних засобів (автомобіля) сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та збір за першу реєстрацію транспортного засобу, то витрати на сплату цих зборів, на думку контролюючих органів, включаються до первісної вартості такого об'єкта основних засобів.

Податковий кредит з ПДВ залежить передусім від мети подальшого використання транспортного засобу. Відповідно до п. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ2), та складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням (у тому числі при імпорті) з метою подальшого використання транспортного засобу в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

1 Кваліфікаційний актив — актив, який обов’язково потребує суттєвого часу для його створення (п. 31 П(С)БО 31 «Фінансові витрати»).

2 Перелік контрольованих операцій визначено у п. 39.2 ПКУ.

Право на податковий кредит з ПДВ виникає незалежно від того, чи почав використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду такий автомобіль, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Підтвердженням права на податковий кредит є податкова накладна або митна декларація.

15.

Як відображається придбання транспортного засобу в бухгалтерському обліку?

А що на практиці?

Відповідно до пп. 5.1.5 П(С)БО 7 «Основні засоби», транспортні засоби класифікуються за окремою групою ОЗ. Облік наявності та руху транспортних засобів ведеться на субрахунку 105 «Транспортні засоби» .

Витрати підприємства на придбання матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», відображаються на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Надходження на підприємство (зарахування на баланс) придбаних транспортних засобів відображається за дебетом субрахунка 105 «Транспортні засоби» за первісною вартістю. Перелік витрат, які включаються у бухгалтерському обліку до первісної вартості об'єкта основних засобів, наведено у п. 8 П(С)БО 7 (цей перелік подібний до вищезазначеного переліку витрат, які відповідно до п. 146.5 ПКУ включаються до первісної вартості об'єкта основних засобів у податковому обліку).

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів — автомобіль — став придатним для корисного використання (з момента введення в експлуатацію). Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

16.

Які вимоги до документального оформлення придбаного об'єкта ОЗ — автомобіля?

А що на практиці?

Підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів (зразок акта наведено в зразку 3).

Типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів затверджені наказом Мінстату від 29.12.95 р. №352. Ці форми є рекомендованими, тому підприємство має право розробити власні документи. Єдина вимога до самостійно розроблених первинних документів — це наявність обов'язкових реквізитів, передбачених Законом про бухоблік та Положенням №88.

На комісію (зразок наказу про створення комісії наведено у зразку 1), яка складає та оформлює «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», покладається і визначення строку корисного використання об'єкта ОЗ. Акт приймання-передачі складається на підставі наказу керівника підприємства (зразок наказу на введення в експлуатацію ОЗ наведено у зразку 2).

17.

Як визначити первісну вартість безоплатно отриманого автомобіля?

А що на практиці?

Відразу зауважимо, що в податковому обліку, відповідно до пп. 144.1 ПКУ, амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів. Тому за безоплатно отриманими ОЗ у податковому обліку амортизація не нараховується (у цьому пункті передбачено низку винятків, але вони не стосуються загальних /звичайних/ випадків безоплатного отримання). До складу інших доходів включається, зокрема (пп. 135.5.4 ПКУ), вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче від звичайної ціни. Слід також пам'ятати, що безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг). Отже, у податковому обліку за безоплатно отриманим автомобілем будуть визнаватися доходи на підставі пп. 135.5.4 ПКУ1. Датою визнання доходів, відповідно до п. 137.10 ПКУ, є дата фактичного отримання платником податку товарів (рекомендовано, для підтвердження суми доходу, провести оцінку майна відповідними експертами). Згідно з пп. 14.1.13 ПКУ, безоплатно наданими вважаються товари, що надаються за договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошової або іншої компенсації чи їх повернення, або без укладення таких договорів. Згідно з пп. 14.1.244 ПКУ, до товарів відносяться матеріальні активи. У свою чергу, пп. 14.1.111 ПКУ відносить до матеріальних активів й основні засоби. Отже, передача ОЗ у вигляді автомобіля без отримання будь-якої компенсації є операцією з безоплатного надання (отримання) товарів, з відповідними податковими наслідками.

1 Дохід визначається на рівні не нижче звичайної ціни. При розрахунку звичайної ціни з 01.09.2013 р. слід керуватися новим визначенням звичайної ціни, наведеним у пп. 14.1.71 ПКУ. Але потрібно зазначити, що практичного алгоритму визначення звичайної ціни, наприклад, за безоплатно отриманими активами, наразі немає.

Щодо бухобліку слід зазначити, що господарські операції з придбання (у т. ч. безоплатного), введення в експлуатацію тощо оформлюються первинними документами (Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОЗ-1). Відповідно до п. 10 П(С)БО 7 «Основні засоби», первісною вартістю безоплатно отриманого ОЗ є справедлива вартість на дату отримання ОЗ з урахуванням витрат, передбачених п. 8 цього положення. За визначенням терміна «справедлива вартість ОЗ» — це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Детально правила визначення справедливої вартості для ОЗ прописано в додатку до П(С)БО 19. І як уточнюється у п. 13 Методрекомендацій з обліку ОЗ, на справедливу вартість безоплатно отриманих об'єктів ОЗ збільшується сальдо додаткового капіталу: дебет рахунка обліку ОЗ у кореспонденції з субрахунком 424 «Безоплатно одержані необоротні активи». При зарахуванні ОЗ на баланс протягом строку корисного використання (експлуатації) ОЗ нараховується амортизація. Амортизація на безоплатно отриманий автомобіль (у бухобліку!) нараховується класично, відповідно до обраного підприємством методу. Одночасно нарахована амортизація за безоплатно отриманими ОЗ визнається у складі інших доходів. Визнання доходу відображається за дебетом субрахунка 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» у кореспонденції з субрахунком 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів» (див. додаток до Методрекомендацій з обліку ОЗ). Зауважимо: якщо первісна вартість за безоплатно отриманими ОЗ сформована з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 (витрати на реєстраційні збори, суми ввізного мита тощо), за кредитом субрахунка 745 відображаються тільки суми амортизації щодо вартості безоплатно отриманих ОЗ (без врахування інших витрат, що формують первісну вартість).

18.

Чи можна встановлювати триваліші строки корисного використання автомобіля ніж 5 років?

А що на практиці?

Платник податків може встановлювати і триваліші строки корисного використання ОЗ. У бухгалтерському обліку такі строки можна вибирати цілком довільно, тож вони можуть бути і меншими за встановлені Податковим кодексом. Строк корисного використання встановлює комісія під час зарахування об'єкта на баланс, і він фіксується в акті введення в експлуатацію (типова ф. №ОЗ-1), а також в інвентарних картках ОЗ (типова ф. №ОЗ-6), затверджених наказом Мінстат\у від 29.12.95 р. №352.

Згідно з пп. 145.1.4 ПКУ, строк корисного використання об'єкта ОЗ повинен переглядатися внаслідок зміни очікуваних економічних вигід від його використання. Очевидно, що загальний строк корисного використання з урахуванням його змін не може бути меншим від зазначеного у п. 145.1 ПКУ.

Приклад 1.

У складі ОЗ підприємства обліковується автомобіль. Його вартість, що амортизується, становить 80000,00 грн. без ПДВ. Підприємство початково встановило, що термін його корисного використання — 60 місяців і що амортизація нараховується за прямолінійним методом. Сума амортизації за кожен місяць при цьому становитиме 1333,33 грн. Протягом 24-го місяця використання цього автомобіля підприємство прийняло рішення використовувати його ще 48 місяців. Після прийняття такого рішення щомісячна сума амортизації дорівнюватиме 1000,00 грн. ((80000,00 - 31999,92) : 48 = 1000,00). Згідно з абз. 2 пп. 145.1.4 ПКУ, амортизація в сумі 1000,00 грн. почне нараховуватися з 25-го місяця використання автомобіля.

19.

Якщо підприємство придбаває неновий автомобіль, як правильно визначити строк корисного використання при введенні в експлуатацію?

А що на практиці?

До речі, на законодавчому рівні ця ситуація не врегульована. Незайвим буде отримати з цього приводу письмову відповідь Міндоходів.

На нашу думку, підприємство повинне самостійно встановити новий очікуваний строк корисного використання автомобіля при введенні в експлуатацію. При цьому слід урахувати мінімальний строк корисного використання (експлуатації) ОЗ, установлений п. 145.1 ПКУ, який для будь-якого ОЗ є загальним незалежно від того, скільки підприємств протягом цього строку його використовували. Логічним та економічно обгрунтованим є з'ясувати у постачальника, скільки років вже використовувався цей автомобіль. Це можна зазначити у договорі постачання або в акті (накладній). Крім того, в документах зазначається рік випуску, на який дуже часто орієнтуються бухгалтери в разі придбання ненового автомобіля. I врахувати цей строк при визначенні, скільки років залишилося використовувати ОЗ як мінімум.

20.

Як нараховується амортизація на автомобіль за методом прискореного зменшення залишкової вартості?

А що на практиці?

Амортизація за методом прискореного зменшення залишкової вартості: річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Місячна сума амортизації при застосуванні методу прискореного зменшення залишкової вартості визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

За формулою розраховуємо річну суму амортизації:

A = Pv (Zv) х Ar,

де: A — річна сума амортизації;

Ar — річна норма амортизації;

Pv (Zv) — первісна вартість основних засобів або залишкова вартість.

Розрахунок річної норми амортизації:

Ar = ((100% : n) х 2),

де: Ar — річна норма амортизації;

n — кількість років корисного використання основного засобу.

Приклад 2.

Придбано i введено в експлуатацію автомобіль. Первісна вартість автомобіля100000,00 грн. (без ПДВ). Відноситься до 5 групи ОЗ з мінімальним терміном використання 5 років. За умовами прикладу норма амортизації становить 20% (100% : 5 років), подвоєна норма амортизації — 40% (20% х 2). Якщо ліквідаційну вартість визначити в розмірі 10000 грн., то амортизація становитиме — див. таблицю 1.

Таблиця 1

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Період
Річна сума амортизації, грн.
Сума амортизації на місяць, грн.
Залишкова вартість, грн.
1-й рік 100000,00 х 40% = 40000,00 40000,00 : 12 = 3333,33 100000,00 - 40000,00 = 60000,00
2-й рік 60000,00 х 40% = 24000,00 24000,00 : 12 = 2000,00 60000,00 - 24000,00 = 36000,00
3-й рік 36000,00 х 40% = 14400,00 14400,00 : 12 =1200,00 36000,00 - 14400,00 = 21600,00
4-й рік 21600,00 х 40% = 8640,00 8640,00 : 12 = 720,00 21600,00 - 8640,00 = 12960,00
5-й рік Залишкова мінус ліквідаційна вартість: 12960,00 - 10000,00 = 2960,00 2960,00 : 12 = 246,67 12960,00 - 2960,00 = 10000,00

 

21.

Які документи потрібні для обліку транспортної роботи службового легкового автомобіля?

А що на практиці?

Відразу зауважимо: відповідно до Закону України від 05.07.2011 р. №3565-VI з текстів законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та «Про міліцію» ще з 14.08.2011 р. вилучено посилання на подорожні листи будь-яких автотранспортних засобів.

Для обліку транспортної роботи службового легкового автомобіля при виконанні службових поїздок до 16.04.2013 р. використовувався подорожній лист службового легкового автомобіля (форма №3), затверджений наказом Держкомстату від 17.02.98 р. №74. На підставі наказу Державної служби статистики України від 19.03.2013 р. №95 типова форма №3 первинного обліку роботи службового легкового автомобіля і Інструкція про порядок її застосування з 16.04.2013 р. втратили чинність. Отже, підприємства, які експлуатують легкові автотранспортні засоби, мають право не виписувати водіям подорожні листи.

Разом з тим, п. 138.2 ПКУ визначено, що витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів. Тому вважаємо, що суб'єкти господарювання можуть застосовувати самостійно виготовлені бланки первинних документів, у тому числі подорожніх листів, які повинні містити обов'язкові реквізити первинного документа (перелік обов'язкових реквізитів встановлено п. 2.4 Положення №88 та ст. 9 Закону про бухоблік). Адже списання фактично витраченого палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті має відбуватися на підставі первинних документів, які підтверджують фактично витрачену кількість та вартість палива і ПММ з урахуванням положень Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 10.02.98 р. №43.

Зауважимо, що в Інструкції, затвердженій наказом Держкомстату від 17.02.98 р. №74 (яка втратила чинність, але не втратила актуальність), до категорії службових легкових автомобілів віднесено легкові автомобілі, які перебувають на балансі юридичних осіб усіх форм власності і використовуються для задоволення власних госппотреб, а також можуть надаватися замовникові на договірних умовах. Таким чином, для того щоб автомобіль вважався службовим, треба, щоб виконувалася одна з таких умов:

1) автомобіль перебуває на балансі підприємства. Своєю чергою, на балансі підприємства перебувають або легкові автомобілі, якими підприємство володіє на правах власності, або легкові автомобілі, взяті у фінансову оренду (лізинг);

2) підприємство користується автомобілем за договором оперативної оренди (у тому числі підприємство може орендувати автомобіль разом із водієм (ст. 798 ЦКУ).

Якщо підприємство уклало договір про надання послуг з перевезення пасажирів (товарів) легковим автомобілем з іншим підприємством, такі відносини, як правило, оформлюються договором про надання послуг, а не договором оренди. При цьому підприємство-перевізник надаватиме послуги з перевезення, а підприємство, що користується легковим автомобілем (замовник), оплачуватиме саме послуги з перевезення. У такому разі частіше списання ПММ оформляється у підприємства-перевізника, а компенсація витрачених ПММ входить до складу загальної суми вартості послуг перевезення або компенсується окремо.

22.

Які документи потрібні для обліку транспортної роботи вантажного автомобіля?

Офіційна думка

<...> Стосовно доцільності скасування типових форм №2 «Подорожній лист вантажного автомобіля» та №1 (міжнародна) «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», затверджених наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 р. №488/346.

<...> Законом України від 05.07.2011 p. №3565-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» скасовано обов'язковість пред'явлення подорожніх листів органам ДАІ МВС та їх застосування підприємствами, що експлуатують колісні транспортні засоби.

Разом з тим подорожній лист вантажного автомобіля продовжують застосовувати підприємства для обліку роботи автомобіля і водія, складення звітів за формами державних статистичних спостережень. Подорожній лист є документом для відміток щодо технічного стану транспортного засобу та стану здоров'я водія (випуск на лінію транспортних засобів без проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до ст. 128 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Подорожній лист як первинний документ застосовується для бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів. Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України на основі первинних документів визнаються витрати платника податку. Подорожній лист підтверджує витрати, пов'язані із здійсненням перевезень, зокрема витрати на пально-мастильні матеріали.

Отже, скасування типової форми №2 «Подорожній лист вантажного автомобіля», затвердженої наказом Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.95 р. №488/346, є недоцільним, оскільки її використання задовольняє потреби підприємств щодо обліку робочого часу водія, обліку витрат та списання палива, проте є доцільною її оптимізація.

Типову форму №1 (міжнародна) «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні» може бути скасовано з урахуванням застосування при міжнародних перевезеннях контрольних реєструючих пристроїв (тахографів) та міжнародної товарно-транспортної накладної CMR.

Лист Міністерства інфраструктури України від 20.11.2012 р. №25/3717-12

<...> Відповідно до Закону України від 05.07.2011 р. №3565-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» у текстах Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та «Про міліцію» вилучено посилання на подорожні листи будь-яких автотранспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів.

Отже, підприємства, які експлуатують автотранспортні засоби, мають право не виписувати водіям подорожні листи. За необхідності підприємства самостійно приймають рішення стосовно використання подорожніх листів у своїй господарській діяльності.

Скасування дії подорожнього листа вантажного автомобіля за типовою формою №2, затвердженою наказом Мінтрансу України та Мінстату України від 29.12.95 р. №2488/346, Департамент автомобільного транспорту Міністерства інфраструктури України вважає недоцільним, оскільки її використання задовольняє потреби підприємств щодо обліку робочого часу водія, витрат і списання палива (копія листа від 20.11.2012 р. №25/3717-12).

Лист Державної служби статистики від 23.07.2013 р. №05.2-8/107

А що на практиці?

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, які застосовуються для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту, затверджені наказом Держкомстату від 29.12.95 р. №488. Для вантажного автомобіля це:

— Подорожній лист вантажного автомобіля, ф. №2;

— Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні, ф. №1 (міжнародна);

— Товарно-транспортна накладна, ф. №1-ТН;

— Талон замовника, ф. №1-ТЗ.

Спецвипуск 11'2013

Спецвипуск 11'2013


The remote server returned an error: (404) Not Found.