(044) 391-51-92
ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;
01.

Хто може обрати спрощену систему оподаткування у 2018 році? Які ставки єдиного податку при цьому встановлені?

Як і раніше, спрощена система оподаткування передбачає перебування у 4 групах платників єдиного податку. При цьому підприємці можуть обрати лише 1 — 3 групи, а юрособи — лише 3 та 4.

Покажемо основні критерії та умови перебування на першій-третій групі ЄП в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні критерії перебування на ЄП та заборонені види діяльності в розрізі 1-ї — 3-ї груп

Умова Група 1 Група 2 Група 3
Платник ПДВ Неплатник ПДВ
Обсяг доходу за календарний рік, грн 300 000 1 500 000 5 000 000 без ПДВ 5 000 000
Обмеження по кількості працівників Не використовують працю найманих осіб 10 Без обмежень
Дозволені види діяльності Роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або господарська діяльність з надання побутових послуг населенню Надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства Без обмежень
Заборонені види діяльності Посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння Без обмежень
Ставки податку Фіксована ставка залежно від виду діяльності (до 10% розміру прожиткового мінімуму на 1 січня) Фіксована ставка залежно від виду діяльності (до 20% розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня) 3% доходу + ПДВ 5% доходу
Ведення обліку Доходів Доходів Доходів і витрат Доходів
Звітність Щорічна Щорічна Поквартальна Поквартальна
Форма розрахунків Грошова форма (готівкова та/або безготівкова) Грошова форма (готівкова та/або безготівкова) Грошова форма (готівкова та/або безготівкова) Грошова форма (готівкова та/або безготівкова)
Реєстрація платником ПДВ Ні Ні Так Ні

При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Крім тих обмежень, що представлені в таблиці, заборонені види діяльності для ЄП 1-ї — 3-ї групи регламентовані п. 291.5 ПКУ. Так, зокрема, на ЄП не можуть працювати ті, хто має намір здійснювати обмін іноземної валюти, займатися фінансовим посередництвом, лотереями, організацією азартних ігор. Бажаючі стати «єдинниками» мають вказати обраний вид діяльності у заяві про застосування спрощеної системи згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Пам'ятайте, що навіть якщо види діяльності дозволяють суб'єкту підприємництва перебувати на спрощеній системі оподаткування, важливо відслідковувати стан розрахунків із бюджетом: адже норми пп. 291.5.8 ПКУ забороняють реєструватися платником ЄП тим, у кого на день подання заяви є податковий борг1 (байдуже якого розміру).

1 Крім ситуацій, коли мова йде про безнадійний податковий борг, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Щодо ставок ЄП, то загальні ставки ЄП показані в таблиці 1. Проте є низка випадків, коли до доходів ЄП 1-ї — 3-ї групи (фізичні особи — підприємці) застосовується ставка 15% (п. 293.4 ПКУ):

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, які перебувають на 1-й або 2-й групі;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого, ніж грошовий, способу розрахунків;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками 1-ї або 2-ї групи від провадження діяльності, яка не передбачена у пп. 1 або 2 п. 291.4 ПКУ відповідно.

Ставка 15% застосовується не до всього доходу, а тільки до суми перевищення. Але це не єдині наслідки зазначених вище порушень. У разі перевищення граничного обсягу доходу, визначеного для ЄП п. 291.4 ПКУ:

— платники ЄП 1-ї групи з наступного календарного кварталу за заявою мають перейти на застосування ставки ЄП, визначеної для 2-ї або 3-ї групи, або взагалі відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування;

— платники ЄП 2-ї групи з наступного календарного кварталу за заявою мають перейти на застосування ставки ЄП, визначеної для 3-ї групи, або взагалі відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування;

— платники єдиного податку 3-ї групи (фізичні особи — підприємці) до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15%, а також зобов'язані перейти на загальну систему оподаткування.

А за всіма іншими порушеннями, відповідно до пп. 298.2.3 ПКУ, зокрема у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником ЄП, а також у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, потрібно перейти на загальну систему оподаткування.

Крім того, якщо платник ЄП 1-ї — 2-ї груп здійснює декілька видів господарської діяльності, застосовується максимальний розмір ставки ЄП, встановлений для таких видів господарської діяльності. А оскільки ставки ЄП встановлюються місцевими радами, то у разі коли «єдиноподатник» здійснює діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради, уся сукупність його доходів оподатковується за максимальною ставкою ЄП (п. 293.7 ПКУ).

Для підприємців на 3-й групі ЄП, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 4% доходу (п. 293.3 ПКУ).

«Єдиноподатникам»-юрособам 3-ї групи також слід уважно відслідковувати факти перевищення граничного обсягу доходу, здійснення діяльності, забороненої на спрощеній системі оподаткування, та іншого, ніж грошовий (готівковий/безготівковий), способу розрахунків, адже всі такі доходи будуть оподатковуватися за подвійною ставкою (п. 293.5 ПКУ) з подальшим переходом на загальну систему оподаткування (п. 293.8 ПКУ).

02.

Хто може бути платником ЄП 4 групи?

Сільгосптоваровиробники можуть сплачувати ЄП, перебуваючи у складі четвертої групи платників ЄП. Докладно про набуття статусу платника ЄП 4 групи ми писали тут.

Платником ЄП 4-ї групи може бути лише юрособа — саме так зазначено у визначенні сільгосптоваровиробника у пп. 14.1.235 ПКУ.

Вимоги до сільгосптоваровиробників, які потрібно виконати для цього, наведені у пп. 4 п. 291.4 ПКУ.

Частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік в тих юросіб, які бажають перебувати в 4 групі платників ЄП, має дорівнювати або перевищувати 75%.

Поняття частки сільськогосподарського товаровиробництва визначено пп. 14.1.262 ПКУ — це «питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку».

Відповідно до пп. 291.4.7 ПКУ новоутворені сільгосптоваровиробники можуть стати платниками ЄП 4-ї групи лише з наступного року після утворення, за умови дотримання ними 75-відсоткового критерію доходу (про розрахунок цього критерію див. наступний розділ). Протягом першого звітного року такі товаровиробники можуть застосовувати або загальну систему оподаткування, або перебувати у 3-й групі платників ЄП. Стати платником ЄП 3-ї групи можна з дати утворення нового підприємства (пп. 4 пп. 298.1.1 ПКУ).

Зверніть увагу: на відміну від платників ЄП 1-ї — 3-ї груп, для платників ЄП 4-ї групи не встановлено обмежень щодо кількості найманих осіб та річної суми доходу. Також на платників ЄП 4-ї групи не поширюється заборона негрошових розрахунків, адже п. 291.6 ПКУ діє лише для платників ЄП 1-ї — 3-ї груп.

03.

Хто не може стати платником ЄП 4-ї групи?

До четвертої групи платників єдиного податку не можуть належати фізособи.

Є також три категорії суб'єктів господарювання, які не можуть перебувати у 4-й групі платників ЄП (п. 291.5-1 ПКУ):

1) суб'єкти господарювання, у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2) суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб'єкта господарювання);

3) суб'єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

04.

Чи може підприємство обрати ІV групу єдиного податку відразу після створення?

До IV групи платників єдиного податку відносяться сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (пп. 4 п. 291.4 ПКУ).

Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку сільськогосподарські товаровиробники подають до 20 лютого поточного року:

  • загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ);
  • звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;
  • розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва;
  • відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

Відповідно, постає питання, чи зможе ново зареєстроване підприємство обрати ІV групу ЄП, якщо фактично показників за минулий звітний рік підприємство немає?

Відповідь — ні. Таке обмеження чітко встановлено п. 291.4.7 ПКУ, за яким новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків. Тобто в перший рік утворення підприємство повинно обрати або загальну систему, або спрощену систему ІІІ групи і лише в наступному році шляхом подання відповідних документів, зазначених вище, зможе перейти на сплату єдиного податку ІV групи.

05.

Який документ підтверджує статус платника єдиного податку?

Свідоцтв платників єдиного податку вже не існує. На підтвердження свого статусу, згідно з п. 299.9 ПКУ, за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Тобто мати такий документ «єдиннику» не обов'язково. Як і не обов'язково надавати копію такого документа контрагенту. Адже наразі дані з реєстру платників єдиного податку є загальнодоступними — вони розміщені на сайті ДФСУ.

Згідно з п. 299.7 ПКУ, до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб'єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності;

9) дата анулювання реєстрації.

Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ПКУ).

Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка виявила бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинна звернутися із запитом про отримання такого витягу до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси.

До затвердження відповідних форм запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку, подається заява на отримання витягу в довільній формі, на підставі якої видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ПКУ).

06.

Як оподатковуються перехідні операції при переході на спрощену систему оподаткування і навпаки?

При зміні системи оподаткування виникають питання щодо оподаткування перехідних операцій. Розгляньмо такі перехідні операції та їх оподаткування.

Передоплату було отримано на загальній системі оподаткування, а відвантаження (надання послуг) було здійснено вже під час перебування на єдиному податку. Для такої операції в п. 292.3 ПКУ було передбачено спеціальну норму, за якою до суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів. Але така норма стосується виключно юридичних осіб.

У випадку, якщо відвантаження товару (надання послуг) було здійснено під час перебування на загальній системі оподаткування, а оплата була отримана вже під час сплати єдиного податку, то для уникнення подвійного оподаткування у ч. 6 п. 292.11 ПКУ встановлено, що до складу доходу не включаються суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи — підприємця. А от тут норма вже єдина як для юридичних, так і для фізичних осіб.

А от ситуація, коли платник єдиного податку змінює групу оподаткування на загальну систему, не так добре врегульована. Якщо суб'єкт господарювання отримав оплату на спрощеній системі оподаткування, а відвантажив товар / надав послуги вже на загальній системі, то уникнути подвійного оподаткування не вийде. Сума передоплати в такому випадку оподатковується єдиним податком, а операція з відвантаження товарів відображається за правилами бухгалтерського обліку та впливає на фінрезультат звітного періоду.

А от при зворотній ситуації податківці подбали про себе і ввели податкову різницю (пп. 140.5.12 ПКУ), яка передбачає, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Однак оскільки така податкова різниця міститься у ІІІ розділі ПКУ, застосовувати її в обов'язковому порядку повинні лише ті платники податку, що перевищили річний дохід в 20 млн грн, або ті, що прийняли рішення застосовувати податкові різниці за власним бажанням (пп. 134.1.1 ПКУ).

07.

За яких обставин суб’єкт господарювання може втратити статус платника єдиного податку?

Анулювання статусу платника єдиного податку відбувається або за власним рішенням платника єдиного податку, або за рішенням контролюючого органу (ДФС), зокрема, у випадках, визначених пп. 298.2.3 ПКУ.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. 298.2.2 ПКУ).

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки (пп. 298.2.3 ПКУ):

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 ПКУ, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Відповідно до п. 299.11 ПКУ, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок зазначених порушень платником єдиного податку першої — третьої груп, анулювання його реєстрації проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Якщо суб'єкт господарювання було позбавлено статусу платника ЄП за наслідками податкової перевірки, діє правило, встановлене п. 299.11 ПКУ. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Якщо ж ви відмовилися від цього статусу за самостійним рішенням, або за вимогою закону, але на підставі поданої заяви, то зможете знову перейти на спрощену систему оподаткування за правилами, встановленими пп. 298.1.4 ПКУ. Але в цьому разі суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

08.

Коли платник єдиного податку IV групи повинен перейти на загальну систему?

Згідно з ч. 4 п. 291.4 ПКУ, до IV групи платників ЄП відносяться сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Підпунктом 298.8.4 ПКУ встановлено, що у разі якщо дохід від реалізації продукції сільськогосподарського товаровиробництва, перелік яких визначений пп. 298.8.3 ПКУ, за результатами податкового (звітного) року менше 75% від загального доходу, то платник єдиного податку четвертої групи сплачує податки з початку наступного податкового (звітного) року на загальних підставах.

Відповідно, платники податку IV групи можуть втратити свій статус, якщо дохід від реалізації продукції сільськогосподарського товаровиробництва за результатами звітного податкового року менше 75% від загального доходу. Такі платники з першого числа року, наступного за звітним, стають платниками податку на прибуток на загальних підставах.

При цьому платники податків 4-ї групи можуть перейти на сплату інших податків та зборів протягом звітного року за поданням відповідної заяви.

Якщо ж платник податків не перейшов на загальну систему оподаткування і такий факт було виявлено відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені гл. 11 розд. II ПКУ.

09.

Чи потрібно підприємцю-«єдиннику» зберігати первинні документи?

Податківці неодноразово зазначали (https://news.dtkt.ua/accounting/primary-documents/46839), що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства.

Такі документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

Так, до такої податкової звітності належать:

Так як доходом фізособи-«єдинника» є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), то відповідно підтверджуючими документами будуть виписки банку або розрахункові документи.

А от документами, що підтверджують, що товари для реалізації було придбано у суб'єктів господарювання, а не фізичних осіб, можуть бути: видаткові накладні, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі, розрахункові документи.

Чим загрожує відсутність первинних документів у «єдинника»?

— штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ, а саме: у розмірі 510 грн, за повторні дії протягом року — 1020 грн;

— ризик донарахування податківцями ПДФО та ВЗ, якщо не вдасться довести, що товар для продажу придбавався в суб'єкта господарювання, а не фізичної особи.

10.

Як визначається дохід «єдиноподатника»? Що не включається до складу доходу? Які є нюанси заповнення книг?

Відповідно до п. 294.1 ПКУ, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку 1-ї, 2-ї та 4-ї груп є календарний рік, а «єдиноподатники» 3-ї групи звітують поквартально.

Доходом підприємця-«єдиноподатника» є дохід (виручка) за такий звітний період, отриманий у грошовій формі (готівковій/безготівковій), матеріальній та нематеріальній формах (ч. 1 ст. 292 ПКУ). До доходу платника ЄП — фізособи не включаються пасивні доходи (див. відповідь на наступне запитання), а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Проте це зовсім не означає, що такі доходи не оподатковуються: до таких доходів застосовується загальний порядок оподаткування ПДФО як для фізосіб.

Крім того, до складу доходу включається і вартість безкоштовно отриманих протягом звітного періоду товарів, робіт, послуг на підставі письмових договорів дарування або інших письмових договорів, що не передбачають грошової або іншої компенсації (п. 292.3 ПКУ). Будьте уважні: товари, передані «єдиноподатнику» на відповідальне зберігання, але використані ним у його госпдіяльності, також відносяться до категорії безкоштовно отриманих товарів. Звісно, якщо «єдинник» за ці товари не заплатив (або не зобов'язаний заплатити).

Платники ЄП на 3-й групі, які є платниками ПДВ, до доходу за звітний період включають суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.3 ПКУ).

У разі роботи за посередницькими договорами (доручення, комісії, транспортного експедирування) або за агентськими договорами доходом «єдиноподатника» є сума отриманої винагороди повіреного, агента (п. 292.4 ПКУ).

Пам'ятайте, що «єдиноподатники»-підприємці застосовують касовий метод підрахунку доходу, а це означає, що в розрахунок береться не тільки оплата за вже фактично поставлені (відвантажені) товари, роботи, послуги, а й аванси та передоплати. Так, норми п. 292.6 ПКУ визначають датою отримання доходу платника єдиного податку дату надходження коштів платнику ЄП у грошовій (готівковій або безготівковій) формі та дату підписання платником ЄП акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Оскільки до складу доходів «єдиноподатника» 3-ї групи — платника ПДВ включається і прострочена кредиторська заборгованість (ч. 3 п. 292.3 ПКУ), то датою отримання такого доходу є дата списання в обліку кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для «єдиноподатника»-юрособи датою отримання доходу є також момент надходження коштів, зокрема дата передоплати (авансу). У разі переходу із загальної системи на ЄП датою отримання доходу є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів (абз. 2 п. 292.6 ПКУ).

Для платників ЄП — юросіб окремо встановлено правила визначення доходу при продажу основних засобів (п. 292.2 ПКУ).

Вичерпний перелік того, що не відноситься до складу доходів платника ЄП, наведено в п. 292.10, п. 292.11 ПКУ. Так, до складу доходів «єдиноподатника» не відносяться суми фіндопомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, а також повернення коштів внаслідок повернення товару, розірвання договору чи за листом-заявою про повернення коштів.

Проте п. 292.15 ПКУ зазначає, що при визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником ЄП або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди. Зауважте, що цей пункт не звільняє від оподаткування отриманих сум єдиним податком, а тільки застосовується для визначення права перебувати на спрощеній системі!

Хоча, наприклад, ДПСУ у листі від 07.09.2012 р. №1553/0/61-12/15-2216є, №2728/0/71-12/15-2217є зауважує (на наш погляд, неслушно), що якщо юридична особа — платник ЄП отримує суму коштів у результаті задоволення претензії у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених у результаті порушення прав та інтересів, то вона не включає зазначену суму до складу доходу платника ЄП. На наш погляд, п. 292.15 ПКУ (і це чітко в ньому зазначено) застосовується не з метою оподаткування єдиним податком певних доходів, а з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування.

11.

Як ведуться Книги обліку доходів та доходів і витрат платниками ЄП?

Облік «єдиноподатників»-підприємців зводиться до заповнення книг. Платники ЄП 1-ї та 2-ї груп та платники ЄП 3-ї групи (фізичні особи — підприємці), які не є платниками ПДВ, щоденно за підсумками дня заповнюють Книгу обліку доходів (далі — Книга доходів). Причому якщо платник ЄП здійснює діяльність за кількома адресами і при цьому веде одну Книгу доходів, то доходи в ній мають відображатися від усіх місць діяльності в розрізі окремих щоденних підсумків (див. лист ДФСУ від 29.10.2015 р. №10121/Д/99-99-17-02-02-14). Форма Книги доходів затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579. Якщо вона за ініціативою «єдиноподатника» ведеться в паперовому вигляді, Книгу доходів слід зареєструвати в податковій за місцем власної реєстрації.

Платники ЄП 3-ї групи (фізичні особи — підприємці), які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат у Книзі обліку доходів і витрат (далі — Книга доходів та витрат), форма якої також затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579. Цю книгу слід обов'язково зареєструвати в місцевій податковій, якщо ведення книги передбачено в паперовому вигляді.

Нюанси заповнення форм Книг «єдиноподатниками» регламентовано п. 6 Порядку №579, де детально розписано, які суми мають заповнити ту чи іншу графу та розділ.

За порушення порядку ведення обліку доходів та витрат податківці штрафують підприємців за ст. 164-1 КУпАП 51 — 136 грн. За помилки в Книгах у 2012 році адмінштраф не застосовується (п. 4 р. ІІ Закону №4834, категорія ЗІР 107.11).

12.

Чи повинні юридичні особи — платники єдиного податку вести книги обліку доходів?

Податківці роз'яснюють (http://sfs.gov.ua/garyacha-liniya/214523.html), що ні. Відповідно до норм ПКУ обов'язок з ведення Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат за визначеними формами в установленому порядку покладається на фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності залежно від обраної ними системи оподаткування.

А які ж вимоги встановлено для юросіб? Підпунктом 296.1.3 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ПКУ.

Так, юридичні особи — платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

Отже, ПКУ не передбачено для платників єдиного податку — юридичних осіб ведення Книги обліку доходів. Для обчислення об'єкта оподаткування єдиним податком такі суб'єкти господарювання використовують дані бухгалтерського обліку.

13.

До якого числа потрібно задекларувати доходи та сплатити єдиний податок підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування?

Податківці у «Віснику» роз'яснюють таке.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються в податковій декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця (далі — декларація), затвердженій Наказом №578, яка подається у строки відповідно до ст. 296 ПКУ:

для платників єдиного податку першої та другої груп у строки, встановлені для річного податкового періоду, тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року (за 2017 р. — 01.03.2018 р.);

для платників єдиного податку третьої групи у строки, встановлені для квартального податкового періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу (у 2018 р. — 9 лютого, 10 травня, 9 серпня, 9 листопада).

Платники першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують його протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за податковий (звітний) квартал (у 2018 р. — 19 лютого, 18 травня, 17 серпня, 19 листопада).

14.

Як звітувати, якщо «єдинник» другої групи планує з ІІ кварталу відмовитися від спрощеної системи оподаткування та перейти на загальну?

Податківці у «Віснику» роз'яснюють так.

У разі переходу або самостійної відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на загальну систему оподаткування (або якщо допустимий обсяг доходу перевищено, або платник перейшов на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої груп) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Подання декларації за квартальний період звільняє таких платників від обов'язку подання декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

У декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15%, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними Податковим кодексом, авансові внески, встановлені п. 295.1 ПКУ.

При цьому платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ПКУ).

15.

Як визначити перший податковий (звітний) період для новостворених підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування?

Податківці у «Віснику» дають таке роз'яснення.

Якщо новостворений платник подав заяву про обрання спрощеної системи оподаткування першої або другої групи до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, то податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

У разі подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування третьої групи (без ПДВ) протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Податковим кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Це стосується всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

У разі відсутності об'єктів оподаткування та наявності показників, які підлягають декларуванню, декларація не подається.

Декларація платника єдиного податку подається у такі строки:

платниками першої та другої груп — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року;

платниками третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність.

Слід зауважити, що у період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування вважається, що фізична особа — підприємець здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.

Тобто якщо у цей період платником податку отримано дохід, то потрібно подати декларацію про майновий стан і доходи за результатами кварталу, в якому виник дохід, та за результатами року. Зазначимо, що доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах відповідно до ст. 177 ПКУ та включаються до податкової декларації за формою, затвердженою Наказом №859.

16.

Як визначається дохід та коли подавати декларацію платнику єдиного податку ІІІ групи, у разі якщо з ІІІ кварталу він перейде із загальної системи на спрощену?

Податківці у «Віснику» роз'яснюють таке.

Якщо фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку ІІІ кварталу подасть заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, та з цього самого кварталу із загальної системи оподаткування перейде на сплату єдиного податку, то декларацію потрібно подавати з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, в якому здійснено реєстрацію платником єдиного податку.

Тобто якщо перехід на спрощену систему оподаткування відбудеться з ІІІ кварталу, то декларацію потрібно подавати за ІІІ квартал у IV кварталі.

При переході на спрощену систему оподаткування з початку кварталу в середині поточного року (з 1 липня, 1 квітня чи з 1 жовтня) з метою застосування спрощеної системи оподаткування фізична особа — підприємець — платник єдиного податку визначає сумарний дохід за попередній рік з початку календарного року: дохід, отриманий під час перебування на загальній системі оподаткування, та дохід, отриманий під час перебування на спрощеній системі оподаткування (за повні календарні квартали).

17.

Як підприємцю заповнити декларацію з єдиного податку при виправленні помилок?

Податківці у «Віснику» роз'яснюють так.

Декларація може подаватися фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку як звітна (звітна нова — якщо граничний строк подання декларації, в якій були помилки, не закінчився), так і уточнююча (при виправленні помилок за минулі звітні періоди). Відповідні відмітки робляться в полі 01 декларації.

У разі подання звітної (звітної нової) декларації у полі 02 такої декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) декларації уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється. При цьому у складі звітної або звітної нової декларації платник може уточнити показники декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

У разі подання уточнюючої декларації у полях 02 та 03 такої декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) декларації, то фізична особа — платник єдиного податку залежно від обраної групи зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

податкові зобов'язання з єдиного податку за звітний (податковий) період у розділі V декларації (рядки 08 — 14);

суму збільшення (зменшення) податкового зобов'язання з єдиного податку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 — 20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій декларації, то фізична особа — підприємець — платник єдиного податку залежно від обраної групи зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється, у відповідних розділах з ІІ по V декларації, та визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов'язання з єдиного податку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 — 20).

18.

Чи потрібно «єдиннику» сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів?

Порядок нарахування авансових внесків при виплаті дивідендів наведено у пунктах 57.1 — 57.3 ПКУ. При цьому, у 2018 році до даного пункту було внесено зміни, за яких обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною пунктом 136.1 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку).

Отже, в 2018 році авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів платниками єдиного податку не сплачується (незалежно від того, кому здійснюється така виплата).

Зверніть увагу, що згідно з роз'ясненнями податківців (тут, тут та тут), якщо нарахування та виплата дивідендів здійснюється у 2018 році, але за минулі фінансові періоди (2017, 2016, 2015… рік), то авансовий внесок з податку на прибуток також не нараховується!

При цьому доля авансових внесків, сплачених у минулих роках, так і залишається невирішеною. Податковим кодексом України не передбачено зарахування дивідендних авансів, сплачених «єдинником», в рахунок податку на прибуток у звітних періодах після переходу на загальну систему оподаткування.

Не зможе «єдинник» використати таку переплату і в рахунок інших нарахованих податків чи зборів.

19.

Чи включається отримана поворотна фінансова допомога до доходу платника єдиного податку?

Частиною 3 п. 292.11 ПКУ встановлено, що до складу доходів платника ЄП не включаються «суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання».

Однак постає питання, яким чином необхідно рахувати такі 12 календарних місяців?

У ЗІР (підкатегорія 108.01.02) податківці роз'яснюють: «платник єдиного податку третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги».

Та безпосередньо визначення, що є календарним місяцем, законодавчі акти не містять. Згадка про поняття «календарний» є в Постанові ВСУ від 16.04.2013 р. (http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(print)/50BFCC55738582EAC2257C8A0046B4E4), за якою календарний рік — це проміжок часу з 1 січня до 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. За аналогією з цим визначенням календарного року можемо дійти висновку, що календарний місяць — це проміжок часу з 1 до 30 (31) число кожного місяця (28 чи 29 число у лютому).

Наприклад, якщо платник єдиного податку отримав поворотну фінансову допомогу 16 квітня 2018 року, то повернути він її повинен до 31 березня 2019 року, а вже 1 квітня 2019 року сума неповерненої допомоги потрапить до доходу платника єдиного податку.

У декларації платника ЄП — фізособи неповернену суму ПФД слід відобразити у складі загальної суми доходу в рядку 08. Окремо ця сума буде складовою рядків 01, 03 або 05 чи 06 залежно від групи та ставки платника ЄП. Але якщо такий дохід буде пов'язаний з перевищенням граничної суми, це відобразиться в іншому рядку: 02, 04, 07, 09, знову ж таки залежно від групи платника ЄП.

У декларації юросіб — платників ЄП не повернена протягом 12 календарних місяців з дати отримання сума фіндопомоги знайде своє відображення у загальному рядку 1 (графах 3 чи 4 залежно від обраної ставки). А у випадку перевищення — у рядку 2.

20.

Яким чином визначається дохід платника єдиного податку за посередницькими договорами?

Згідно зі ст. 295 ГКУ, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Отже, не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Відповідно до п. 292.4 ПКУ, за агентськими договорами оподаткованим доходом «єдинника» є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Отже, «транзитні» суми, отримані в межах таких договорів, єдиним податком не оподатковуються.

Однак якщо для виконання агентських послуг для замовника агент застосовував помічників-субагентів, то слід зважати, що об'єктом оподаткування в такому випадку буде вся сума агентської винагороди, отриманої від туристичного оператора. Тобто у агента ця сума не зменшується на суму винагороди, що сплачена ним субагентам.

А як відображати суми, отримані в межах посередницьких договорів? В індивідуальній податковій консультації від 02.03.2018 р. №848/П/99-99-13-01-02-14/ІПК ДФСУ роз'яснює: у Книзі обліку доходів щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи (зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримані готівкою як оплата за надані послуги). Тобто у Книзі обліку доходів мають відображатись всі кошти, які отримані платником, навіть в межах агентського договору.

Однак при заповненні декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця до доходу включається лише сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Підтвердити неоподаткування отриманих і зазначених у Книзі сум мають первинні документи та агентський договір. У них має бути чітко визначено розмір агентської винагороди, порядок її отримання агентом і призначення сум, які агент отримує.

21.

Як оподатковується продаж ОЗ платниками єдиного податку?

Так як підприємці, платники єдиного податку не ведуть бухгалтерський облік — то, фактично, основних засобів в них не може бути. Тож якщо підприємець використовує у господарській діяльності, наприклад, власний склад, майстерню або автомобіль, то при продажу таких активів не доведеться сплачувати єдиний податок. Такий висновок випливає з аналізу пп. 1 п. 292.1 ПКУ. за яким до доходу платника єдиного податку — підприємця не включаються доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Але це не означає, що такий дохід є неоподаткованим. Просто він не вважатиметься підприємницьким (якщо такий продаж не є регулярним) і оподатковуватиметься ПДФО та військовим збором на загальних засадах.

А от з юридичними особами, платниками ЄП, ситуація дещо інша. За п. 292.2 ПКУ, при продажу ОЗ юрособами — платниками єдиного податку III групи дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких ОЗ. Але якщо ОЗ продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

А чи вплине продаж ОЗ на розрахункову суму доходів, що дає право перебувати на спрощеній системі? В індивідуальній податковій консультації від 14.07.2017 р. №1186/6/99-99-12-02-03-15/ІПК ДФСУ роз'яснює: до річного обсягу доходу юридичної особи — платника єдиного податку, що дає право перебувати на спрощеній системі у третій групі, включається сума доходу від операції з продажу ОЗ, яка була оподаткована єдиним податком. А в підприємців до річного обсягу доходу виручка від продажу необоротних активів не потраплятиме зовсім. Оскільки, як ми вже з'ясували вище, така виручка не оподатковується єдиним податком.

22.

Як визначається дохід юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, від продажу земельної ділянки?

Пунктом 292.2 ПКУ визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами — платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продано після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Відповідно до пп. 296.1.3 ПКУ платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ПКУ.

Так, п. 44.2 ПКУ встановлено, що юридичні особи — платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом, у бухгалтерському обліку згідно з п. 5 П(С)БО 7 класифікуються як основні засоби (підгрупи 5.1.1, 5.1.2 групи 5.1 «Основні засоби»).

Відповідно до п. 7 П(С)БО 7 придбані (створені) основні засоби (в тому числі земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об'єкта основних засобів, зазначено у п. 8 П(С)БО 7.

Залишкова вартість — різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 П(С)БО 7). Водночас згідно з п. 22 цього П(С)БО вартість земельних ділянок не є об'єктом для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, тобто земельні ділянки не мають залишкової вартості.

Датою отримання доходу платника єдиного податку відповідно до п. 292.6 ПКУ є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Таким чином, у разі продажу земельної ділянки як окремого об'єкта власності юридична особа — платник єдиного податку має включити суму коштів, отриману від продажу такої земельної ділянки, до складу доходу у звітному періоді (кварталі) надходження цих коштів.

23.

Як оподатковується валютна виручка платника єдиного податку?

Як для юридичних, так і для фізичних осіб — платників єдиного податку дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ).

А от щодо визначення, що є таким доходом, починаються відмінності.

Для фізичних осіб підприємців.

Так як наразі діє правило щодо обов'язкового продажу частини (50%) валютної виручки, то така виручка спочатку поступає на розподільчий рахунок. З розподільчого рахунку частина виручки відразу підлягає обов'язковому продажу і поступає на гривневий рахунок за курсом продажу, а інша частина потрапляє на валютний рахунок підприємця. Так як розподільчий рахунок фактично не являється рахунком підприємця, а належить банку (підприємець не вправі розпоряджатись коштами на розподільчому рахунку), то дохід необхідно відображати саме на дату отримання коштів на підприємницькі рахунки. Такий дохід буде складатись з двох частин:

1) дохід у сумі гривні, яка надійшла на гривневий рахунок від обов'язкового продажу;

2) дохід у валюті, обрахований за правилом п. 292.5 ПКУ на дату зарахування такої валюти на валютний рахунок підприємця.

При цьому надалі підприємець не розраховує курсові різниці на дату продажу коштів з валютного рахунку. Це прямо прописано у ч. 1 п. 292.1 ПКУ.

А от з юридичними особами ситуація трохи інша.

Так, дохід юридичних осіб, платників єдиного податку — це будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ПКУ. Тобто винятку щодо пасивних доходів, як для підприємців, немає.

Тож такі суб'єкти господарювання повинні включати до свого доходу суму додатної курсової різниці, що виникла на дату балансу або дату продажу такої валюти.

А от від'ємна курсова різниця аж ніяк не зменшить дохід підприємства, навіть якщо раніше за цими коштами було визнано дохід від курсової різниці через збільшення курсу.

Детальніше з прикладами ми розглядали валютну виручку тут.

24.

Платник IV групи єдиного податку отримав земельну ділянку протягом року, які дії?

Об'єктом оподаткування платника ЄП IV групи, згідно зі ст. 292-1 ПКУ, є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Обчислення ЄП 4-ї групи здійснюється у відповідній декларації. Згідно з п. 295.9 ПКУ, платники ЄП 4-ї групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають декларацію з ЄП 4-ї групи за поточний рік.

Якщо протягом року «єдинник» набуває права власності на нові земельні ділянки, що є об'єктом оподаткування, або права користування ними, а також втрачає такі права, він розраховує нову суму єдиного податку та надає уточнюючі декларації з відповідними змінами. Така норма прямо зазначена у п. 295.9.5 ПКУ. При цьому уточнити такі показники суб'єкт господарювання повинен протягом 20 к. д. місяця, що настає за звітним періодом. Звітним періодом в цьому випадку є квартал, оскільки пп. 295.9.2 ПКУ встановлено, що податок сплачується щоквартально протягом 30 к. д., що настають за останнім календарним днем податкового кварталу. Тож і перераховувати суму податку слід поквартально. Щодо перенесення спливу строку 20 к. д. місяця, що настає за звітним кварталом, то якщо двадцятий к. д. припадає на вихідний, неробочий або святковий день, ми вважаємо, що буде діяти загальне правило щодо перенесення строків — п. 49.20 ПКУ.

Оскільки таке внесення змін до раніше поданої декларації прямо передбачено ПКУ у разі збільшення об'єкта оподаткування, то про штрафи за помилки згідно з п. 50.1 ПКУ йтися не може. Помилки в цьому випадку немає.

А от порядок заповнення такої декларації та приклади ми розглядали тут.

25.

Кредиторська заборгованість у «єдинника», що ліквідується, списується: чи виникне дохід?

Згідно з пп. 292.3 ПКУ, до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно, — нагадують податківці.

А от вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Таким чином, сума кредиторської заборгованості, щодо якої не минув строк позовної давності та яка у зв'язку із ліквідацією юридичної особи — платника єдиного податку групи 3 вже не надійде кредиторам, включається до бази оподаткування єдиним податком.

Детальніше про дебіторську та кредиторську заборгованість «єдинників» ми писали тут.

26.

Платник єдиного податку отримав лікарняні за рахунок ФСС: чи виникне оподаткований дохід?

У дохід «єдинника» не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів соцстраху (лікарняні, декретні виплати тощо), тому сума допомоги з тимчасової непрацездатності, виплачена із ФСС з ТВП, не оподатковується єдиним податком (пп. 4 п. 292.11 ПКУ) і не включається до доходу підприємця.

А от з іншими податками (ПДФО та військовий збір) постає питання. У листі ГУ ДФС у Київській області від 26.02.2016 р. №373/14/10-36-17-02 податківці наголошують, що отримана сума допомоги від ФСС має оподатковуватися ПДФО та військовим збором за загальними правилами. При цьому, на думку податківців, оподаткуванню підлягає і сума лікарняних по вагітності та пологах. Але така думка не відповідає нормі пп. 165.1.1 ПКУ. Адже цією нормою чітко встановлено, що сума допомоги по вагітності та пологах не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто з таких сум не утримується ані ПДФО, ані військовий збір.

Разом із тим, на думку ДФС, ці отримані суми нарахованих лікарняних підлягають оподаткуванню ПДФО на загальних підставах, тобто за ставкою 18%, та військовим збором. Тож сума лікарняних не включається в дохід «єдинника», але має бути відображена ним у складі загального річного оподатковуваного доходу в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (лист Міндоходів від 05.12.2013 №6366/І/99-99-17-02-02-15). З цього листа зрозуміло, що ФСС ПДФО та військовий збір за підприємця з сум допоміг не сплачує. А отже, із сум лікарняних підприємець має це зробити самостійно. Така декларація подається у строк до 1 травня року, що настає за звітним. Сплатити ж суму податків необхідно до 1 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ПКУ).

А от ЄСВ з лікарняних, отриманих ФОПом, сплачувати не потрібно. Адже чинним законодавством обов'язок нараховувати і сплачувати ЄСВ з суми лікарняних та декретних встановлений для роботодавців, але не для осіб, які отримують суми таких виплат безпосередньо від ФСС. Тому на суми лікарняних та декретних єдиний соціальний внесок не нараховується.

27.

Чи може ФОП ІІ групи надавати послуги відрядженому працівнику юридичної особи?

Згідно з ч. 2 п 291.4 ПКУ, до ІІ групи платника ЄП відносяться підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. Відповідно, підприємець — платник єдиного податку II групи надає послуги самозайнятій особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, то такий підприємець порушує умови, встановлені ПКУ для II групи платників єдиного податку.

Однак постає питання: а якщо підприємець надає послуги відрядженому працівнику юридичної особи, чи порушує він умови перебування на ІІ групі? Усе залежить від того, хто безпосередньо здійснює оплату за такі послуги. ДФСУ у підкатегорії 107.01 ЗІР зазначила: якщо підприємцем — платником єдиного податку II групи були надані послуги працівнику юридичної особи під час відрядження і вартість послуг оплачується особисто таким працівником, то порушення умов перебування у другій групі платника єдиного податку не виникає.

Однак якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок підприємця — платника єдиного податку другої групи від юрособи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування фізичної особи — підприємця на другій групі платника єдиного податку.

28.

Чи включається до доходу платника єдиного податку сума отриманих страхових відшкодувань?

Оподаткування в цьому випадку буде залежати від того, чи є суб'єкт господарювання юридичною особою чи ФОПом. Так, згідно пп. 2 п. 292.1 ПКУ, доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

А відповідно до ст. 9 Закону про страхування, страхове відшкодування — це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Отже, у випадку отримання юридичною особою — платником єдиного податку третьої групи страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.

А от щодо фізичних осіб — підприємців, то у ч. 1 п. 292.1 ПКУ передбачено, що до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування.

29.

Чи звільняється юридична особа — платник єдиного податку від сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?

Перелік податків і зборів, від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких звільняються платники єдиного податку, наведено у п. 297.1 ПКУ. Зокрема, платники єдиного податку не є платниками податку на майно (в частині земельного податку), але за умови, що земельні ділянки використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Водночас слід зазначити, що відповідно до пп. 14.1.147 ПКУ плата за землю — це обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому звільнення суб'єктів господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, від сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності чинним законодавством не передбачено.

Спецвипуск 04-2018

Спецвипуск 04-2018


The remote server returned an error: (404) Not Found.