(044) 391-51-92
ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;

Новели Кодексу з процедур банкрутства

У жовтні 2018 року Верховна Рада прийняла Кодекс з процедур банкрутства. Скоро він буде підписаний Президентом. Розгляньмо головні зміни стосовно процедури банкрутства.

Після введення в дію Кодексу Закон України від 14.05.92 р. №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон) втратить чинність. З дня набрання чинності Кодексом подальший розгляд справ про банкрутство здійснюватиметься відповідно до його положень (крім справ, які перебувають на стадії санації: вони розглядатимуться за нормами Закону).

Зверніть увагу!

Кодекс набере чинності через 6 місяців з дня опублікування. Проте норми стосовно електронної торгової системи для продажу майна боржника через аукціон будуть чинними вже через 3 місяці.

Розмір боргу для початку процедури банкротства

Наразі Закон дозволяє суду порушувати справу про банкрутство, коли безспірні вимоги кредиторів до боржника сукупно становлять 1116900 грн (тобто 300 МЗП). Докази такого розміру безспірних вимог кредиторів обов'язково додаються до заяви про порушення справи про банкрутство (ч. 2 ст. 11). Крім того, є друга обов'язкова вимога: висунуті вимоги не були задоволені боржником протягом 3-х місяців після закінчення строку їх погашення (ч. 3 ст. 10).

Натомість Кодекс узагалі не встановлює жодних обмежень щодо розміру боргу чи строку прострочення його виконання для того, щоб боржник або кредитор могли звернутися до господарського суду зі заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Крім того, провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.

Ці два нововведення покликані спростити доступ до процедури банкрутства юросіб та усунути штучні перепони для швидкого розгляду справи в суді.

Виняток щодо суми боргу встановлено для фізичних осіб. Провадження в цій категорії справ можна відкривати, якщо розмір прострочених зобов'язань становить 30 МЗП (тобто 111690 грн) і більше (ст. 115). До речі, на відміну від банкрутства юридичної особи, заявником у цій категорії може бути лише боржник, тобто сама фізособа, але не кредитори.

Відповідальність директора за борги підприємства

Як у Законі, так і в Кодексі передбачено, що боржник зобов'язаний звернутися до суду із заявою про банкрутство, якщо задоволення вимог кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності). У Законі це ч. 5 ст. 11, а в Кодексі — ч. 6 ст. 34. За Кодексом боржнику дається на таке звернення місячний строк.

Різниця в тому, що Кодекс встановив солідарну відповідальність керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів у разі невиконання обов'язку щодо звернення до суду. У Законі такого не передбачалося. Тобто ризики та відповідальність керівника підприємства збільшуються.

При цьому не зрозуміло, з якої дати рахується місячний строк. А встановлювати відповідність дій керівника боржника таким вимогам буде господарський суд при розгляді справи про банкрутство.

Крім того, субсидіарна відповідальність засновника/керівника за борги підприємства, з вини котрих відбулося банкрутство боржника, як була в Законі (ч. 5 ст. 41), так і далі є в Кодексі (ч. 2 ст. 61).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів

Нагадуємо, що мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань) запроваджується одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство.

Але за Кодексом дія мораторію припиняється автоматично щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, у разі закінчення 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарський суд протягом цього часу не виніс постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.

Також під час процедури санації боржника за клопотанням забезпеченого кредитора суд може прийняти рішення про припинення дії мораторію щодо майна боржника, яке є предметом забезпечення, якщо таке майно не використано у виконанні плану санації боржника або є швидкозношуваним предметом чи товаром, що швидко псується.

Виявлення кредиторів

Конкурсні кредитори повинні подати в суд свої вимоги до боржника протягом 30 днів від дня оприлюднення оголошення про відкриття провадження. За Законом цей строк є граничним і поновленню не підлягає. Тому ті кредитори, які позиваються після закінчення такого строку, за Законом були не конкурсними кредиторами. А їхні вимоги задовольнялися в останню, шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

За Кодексом норма про неможливість поновлення строку не діє (її немає в Кодексі). А особи, які несвоєчасно заявили свої вимоги, залишаються конкурсними кредиторами, проте вони не мають права вирішального голосу на зборах кредиторів (ч. 4 ст. 45). I вимоги таких кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої Кодексом, а не в шосту чергу, як прописано в Законі.

Санація боржника

За Кодексом лише боржник може ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 5). За Законом таке право має також кредитор.

Водночас план санації повинен бути схвалений кредиторами.

Наслідки відкриття ліквідаційної процедури

У Кодексі немає норми (яка є в Законі), що з дня відкриття ліквідаційної процедури поточні вимоги можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення.

Також не буде діяти норма про те, що кредитори за такими простроченими вимогами не є конкурсними, а їхні вимоги погашаються лише в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Продаж майна банкрута

За Законом ліквідатор має право на свій вибір (з певними обмеженнями) продавати майно банкрута двома способами: на аукціоні або безпосередньо (прямо) іншій особі.

За Кодексом продавати майно банкрута можна лише на аукціоні (ст. 63). Аукціон проходить тільки в електронній торговій системі через авторизовані майданчики, порядок функціонування якої визначить Кабмін (ст. 63).

Поза аукціоном Кодекс дозволяє продавати товари, що швидко псуються, але за розумною ціною. А також виробничі запаси та швидкозношувальні предмети, ринкова вартість яких не перевищує однієї МЗП.

Нині ліквідатор самостійно оцінює майно, що підлягає реалізації. А далі початкова вартість продажу майна визначатиметься у звіті про оцінку майна або в акті оцінки майна. I умови договорів не можуть передбачати розстрочення або відстрочення платежів (ця норма була і до Кодексу).

Крім того, арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором.

Черговість задоволення вимог кредиторів

Усього 6 черг. У першу чергу задовольняються вимоги шодо зарплати та інша заборгованість перед працівниками. Крім того, Кодексом включено до I черги вимоги щодо виплати заборгованості зі збитків, завданих Держбюджету України внаслідок виконання рішень ЄСПЛ, постановлених проти України. Також перша черга — це вимоги кредиторів за договорами страхування і витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в госпсуді.

У другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, а також зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування.

Вимоги щодо сплати податків і зборів — це традиційно третя черга. У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою. Вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства — це п'ята черга. У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених Кодексом.

Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється позачергово. Вимоги, не погашені у зв'язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство

Боржник-заявник, якщо він буде ініціатором процедури банкрутства, окрім звичних документів (як-от статут, баланс, перелік кредиторів із зазначенням суми кредиторських вимог, перелік майна боржника та його рахунків тощо), додатково зобов'язаний буде подавати докази загрози своєї неплатоспроможності, а також докази авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі 3-х розмірів МЗП за три місяці виконання повноважень.

Повернення заяви про відкриття провадження без розгляду

Значно скоротився перелік підстав для суду повернути заяву ініціатору провадження (ст. 38). Залишилося всього три підстави для повернення заяви:

1) подана процесуально недієздатною особою;

2) заявник відкликав свою заяву;

3) аналогічна заява вже подавалася, але її доля досі не визначена судом.

Відмова у відкритті провадження у справі

Кодекс також скоротив до двох кількість підстав для відмови судом у відкритті провадження: боржник задовольнив усі вимоги кредитора або у справі є спір про право, тобто кредиторські вимоги не є безспірними.

Право на касаційне оскарження

У Кодексі значно скоротився перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені у касаційному порядку (ст. 9). Тепер оскаржити можна буде лише ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. При цьому оскарження не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Унеможливиться оскарження до касації ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство та інші.

Ліквідація банків

Кодекс чітко передбачає, що його норми не поширюються на процедуру ліквідації або санації банків (ч. 2 ст. 2). У Законі таких чітких обмежень не було. Лише зазначалося, що для банків, у тому числі, застосовується спеціальне законодавство. Тому суди самостійно робили висновки та обґрунтовували, чому загальний Закон про санацію та банкрутство не застосовується до ліквідації банку. Як приклад можна навести рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 р.1

1 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76846842.

З початком дії Кодексу такі спори закінчаться.

Це, звісно, не всі нововведення Кодексу України з процедур банкрутства. Але такий огляд змін щодо порядку банкрутства юридичних осіб дасть змогу зрозуміти вектор змін. А новий інститут щодо порядку банкрутства фізосіб ми розглянемо в окремій статті.

Євгеній ПІДДУБКО, «Дебет-Кредит»

«ДК» №47 від 19.11.2018

«ДК» №47 від 19.11.2018


The remote server returned an error: (404) Not Found.