ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;
Теги: Збитки , Облік .

Як облікувати збитки

Підприємство за результатами звітного періоду отримало збиток. Як його відобразити в бухгалтерському обліку та фінзвітності? Як заповнити декларацію з прибутку у такому випадку? Чи доведеться подавати звіт про пільги?

Збиток — коли він виникає?

Збиток в діяльності підприємства — це від'ємний фінансовий результат до оподаткування. Тобто це сума, на яку витрати підприємства перевищують його доходи. До речі, іноді збиток може виникнути й після оподаткування.

Та визначається він суто в бухгалтерському обліку при закритті певного звітного періоду і при розрахунку результатів діяльності підприємства в такому періоді. Тобто збиток як такий виникає саме в юросіб і саме при складанні певної фінансової звітності.

Нагадаємо, що згідно з п. 1 розділу II НП(С)БО 1 фінансова звітність складається з: Балансу (Звіту про фінансовий стан) (далі — Баланс), Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (далі — Звіт про фінансові результати), Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до фінансової звітності. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду, яким вважається календарний рік.

Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за НП(С)БО, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

Отже, виникнути збиток може як за наслідками року, так і за наслідками першого кварталу, півріччя або дев'яти місяців. Усе залежить від того, як часто підприємство має складати фінансову звітність.

Заповнення фінзвітності

Нерозподілений прибуток або непокритий збиток у Балансі відображають у рядку 1420. При цьому суму непокритого збитку наводять у дужках та вираховують при визначенні підсумку власного капіталу (п. 2.44 Методрекомендацій №433).

У Звіті про фінрезультати за формою, встановленою НП(С)БО 1, збиток визначають кілька разів. I показують його у двох графах — у графі 3 за поточний звітний період і в графі 4 за аналогічний період попереднього року.

По-перше, розраховується валовий збиток. Це різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях (п. 3.7 Методрекомендацій №433). Валовий збиток потрібно відображати у рядку 2095.

По-друге, розраховують збиток від операційної діяльності. Це алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат з урахуванням сум, наведених у додаткових статтях (п. 3.14 Методрекомендацій №433). Цей збиток відображають у рядку 2195.

Далі визначають збиток як фінансовий результат до оподаткування - як алгебраїчну суму прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях (п. 3.22 Методрекомендацій №433). Його відображають у рядку 2295.

Нарешті визначають чистий збиток — як алгебраїчну суму прибутку (збитку) до оподаткування, податку на прибуток та прибутку (збитку) від припиненої діяльності після оподаткування (п. 3.25 Методрекомендацій №433). Його зазначають у рядку 2355.

Зверніть увагу!

У Звіті про фінрезультати визначають результат діяльності підприємства за певний звітний період (найбільшим з яких є рік). А ось у Балансі фактично відображають його показники за всі роки існування — станом на початок і кінець звітного періоду. Отже, показник чистого збитку показують у Балансі. Але шляхом додавання його значення до значення чистого прибутку (збитку) на початок року. Різниця між графами 4 та 3 рядка 1420 теж не завжди видасть суму такого чистого прибутку або збитку. Адже протягом звітного періоду підприємство (точніше, його засновники) могли прийняти рішення про використання чистого прибутку.

Отже, щоб зрозуміти, що саме відбувалося з показником нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) протягом звітного періоду, слід звернутися до Звіту про власний капітал. Там у графі 7 наводиться докладна інформація, зокрема, і в рядку 4100 — значення з графи 3 рядка 2355. Таке порівняння цих рядків передбачено Методрекомендаціями №476.

Якщо ж підприємство складає фінзвіт суб'єкта малого підприємництва (або його спрощену форму), то у Звіті про фінансові результати збиток визначається лише двічі: як фінрезультат до оподаткування (рядок 2290) та як чистий збиток (рядок 2350). Але традиційно він наводиться у двох графах, 3 та 4, аналогічно до «великої» форми фінзвітності.

Облік непокритого збитку

Відповідно до Iнструкції №291 непокриті збитки мають відображатися на субрахунку 442 «Непокриті збитки».

Тож після складання Звіту про фінрезультат перенесення чистого збитку поточного звітного періоду відбувається проведенням: Д-т 442 К-т 791.

Такий збиток може бути покрито за рахунок чистого прибутку попередніх звітних періодів (власне, в Балансі і відображається загальний результат за рахунком 44). Відображати покриття збитків за рахунок прибутку слід таким чином: Д-т 441 К-т 442.

Крім цього, покриття збитку може відбуватися за рахунок іншого власного капіталу підприємства (резервного, пайового чи додаткового капіталу) — так наголошує Iнструкція №291.

Відображення в декларації з податку на прибуток

Порядку щодо заповнення декларації з прибутку Мінфін і досі не затвердив. Тож платникам податку доводиться орієнтуватися на зміст рядків чинної форми декларації.

З неї виходить, що збиток слід зазначати у рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» зі знаком «-». I це повинно бути значення рядка 2295 Звіту про фінрезультати «великої» форми звітності — про це йдеться у листі ДФС у Дніпропетровській області від 15.01.2016 р. №321/7/04-36-15-03-22. Якщо юрособа складає фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, то ряд. 02 декларації порівнюється з рядком 2290 цього звіту.

Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, сума такого коригування має бути наведена в рядку 03 декларації. А результат коригування має відобразитися у рядку 04.

Якщо навіть унаслідок коригувань (або якщо вони не проводилися) об'єкт оподаткування є від'ємним, рядок 06 щодо суми податку на прибуток заповнювати не треба.

А тепер подивимось, як такий від'ємний об'єкт оподаткування вплине на складання декларацій з податку на прибуток наступних звітних періодів.

Якщо збиток (від'ємний результат оподаткування) виник протягом року, то не слід забувати, що декларації з податку на прибуток за перший квартал, півріччя та дев'ять місяців складаються наростаючим підсумком. Власне, як і Звіт про фінрезультати.

Отже, цілком можливо, що за наслідками наступного кварталу збиток вже перекрито прибутком. А може і навпаки, збиток збільшився. Але при складанні декларації платник не переносить значення попередньої декларації в поточну — він рахує всі показники заново, наростаючим підсумком.

Якщо ж від'ємний результат оподаткування виник у попередньому році, платник податку на прибуток має право зменшити об'єкт оподаткування поточного звітного періоду на такий збиток. Це одна з так званих податкових різниць (п. 140.4 ПКУ)!

У декларації різниці, що виникають при здійсненні фінансових операцій, зокрема сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, відображаються у рядку 3.2.4 додатка РI. Ця сума бере участь у розрахунку загального підсумку — збільшення або зменшення фінрезультату до оподаткування, яке переноситься з додатка РI до рядка 03 такої декларації.

Відповідальність за помилки

А що як платник податку помилився і завищив суму збитку в декларації? Він має право виправити помилку згідно з п. 50.1 ПКУ або шляхом подання уточнюючого розрахунку, або в наступній декларації з податку на прибуток (шляхом складання додатка ВП). Звісно, якщо внаслідок цього він самостійно донарахує суму податку до сплати, такий платник має сплатити штраф 3% або 5%, залежно від обраного шляху виправлення помилки. Крім цього, він повинен буде сплатити і пеню, яка розраховується згідно зі ст. 129 ПКУ.

Збитки минулого року у Звіті про пільги

Сума податку на прибуток, не сплачена через зменшення об'єкта оподаткування поточного звітного періоду на від'ємне значення (збиток) цього об'єкта минулого року, вважається податковою пільгою. I потребує подання Звіту про пільги. Нагадуємо, що цей Звіт — квартальний, отже, його треба подати за квартал, у якому підприємство скористалося пільгою.

Докладно про правила складання та подання Звіту про пільги ми писали в «ДК» №30/2018. Тож зараз зазначимо лише, як порахувати суму пільги з податку на прибуток у цьому випадку. Ось що говорять ЗIР у підкатегорії 102.11 та ДФС.

У разі якщо об'єкт оподаткування з податку на прибуток поточного звітного періоду до його зменшення на збиток минулого року мав додатне значення, сума пільги розраховується таким чином: сума від'ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку : 100.

У разі якщо об'єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді ще до врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року мав від'ємне значення або дорівнював нулю, то бази оподаткування немає. Податку на прибуток не було б і без застосування пільги! Тож втрати бюджету не виникають та сума пільги не визначається. У такому разі Звіт про пільги подавати не треба.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Iнструкція №291 — Iнструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291.
  • Методрекомендації №433 — Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. №433.
  • Методрекомендації №476 — Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 11.04.2013 р. №476.
  • НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73.

Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»

«ДК» №44 від 29.10.2018

«ДК» №44 від 29.10.2018


The remote server returned an error: (404) Not Found.