ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;
Теги: Відпустки .

Повідомлення працедавця про право на соцвідпустку

Згідно зі ст. 24 Закону про відпустки, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Чи несе роботодавець відповідальність за те, що працівник не надав інформацію про дітей? Чи зобов'язаний роботодавець у момент прийняття на роботу мати інформацію про дітей? Якщо так, то в якому документі це зазначається? Чи можна отримати компенсацію за всі невикористані відпустки протягом кількох років?

Вимоги закону про надання соціальної відпустки

Відповідно до ст. 19 Закону про відпустки, жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щороку додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).1

1 За наявності декількох підстав її загальна тривалість не може перевищувати 17 к. д.

Зазначена відпустка є соціальною і не належить до виду щорічних відпусток, передбачених пунктом першим ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки, на неї не поширюються норми щодо щорічних відпусток, крім випадків, прямо передбачених законом.

Частиною сьомою ст. 20 Закону про відпустки також визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені ст. 6 — 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами.

Така відпустка надається в обов'язковому порядку за заявою працівника один раз на календарний рік та є оплачуваною.

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей. Тому якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, то він має право використати цю відпустку, а у разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпустки згідно зі ст. 24 Закону про відпустки.

Підстава надання соціальної відпустки

За умовами запитання, працівниці відмовили у наданні щорічної відпустки через неповідомлення інформації про дітей під час працевлаштування. Зазначимо, що на момент працевлаштування роботодавець формує та веде протягом усього часу роботи працівника на підприємстві особову справу.

Вимоги до відомостей, які включаються до особової справи працівника, наведено у пункті 12 підрозділу 2 розділу IV Правил організації діловодства.

Так, зокрема, до особової справи працівника включають копію паспорта, копії документів, що є підставою для надання пільг (за наявності).

Мінпраці свого часу в листі від 13.05.2010 р. №140/13/116-10 «Про роз'яснення деяких питань законодавства» зазначило, що порушення порядку ведення особових справ може тягнути за собою адмінштраф за ст. 41 КУпАП. Проте є певний нюанс.

Право на додаткову відпустку передбачене у ст. 182-1 КЗпП і є однією з гарантій праці жінок. Стаття 19 Закону про відпустки зазначає, що така додаткова відпустка надається працівникам «за їхнім бажанням».

I все ж таки у разі звільнення працівника роботодавець зобов'язаний виплатити компенсацію «за всі дні невикористаної додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 83 КЗпП, ст. 24 Закону про відпустки).

Отже, оскільки в чинному законодавстві не згадується про обов'язок працівника надавати інформацію, зокрема про наявність підстав щодо права на додаткову відпустку за ст. 182-1 КЗпП, то в інтересах роботодавця збирати всю інформацію про працівника. I про це варто повідомити останнього під час прийняття на роботу.

Відповідний перелік документів може бути встановлено й у колективному договорі. Проте в інтересах працівника самому надати всю інформацію роботодавцеві для уникнення непорозумінь у майбутньому, — адже для надання додаткової оплачуваної відпустки на дітей роботодавець насамперед повинен знати, що працівник має дітей.

Що каже з цього приводу судова практика?

Ситуації, описаної у запитанні, в судових рішеннях ми не знайшли. Проте загалом, розглядаючи справи, пов'язані з наданням додаткових відпусток, суди виходять з такого:

1) додаткова відпустка — це право працівника, який має дітей, є одинокою матір'ю чи має дитину з інвалідністю. У разі якщо особа вирішила скористатися своїм правом, вона має подати відповідну заяву;

2) чинне законодавство не містить переліку документів, необхідних для надання додаткової відпустки за ст. 182-1 КЗпП;

3) у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат1.

1 Рішення КСУ від 15.10.2013 р. №8-рп/2013, http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-13.

Замість висновків

Отже, можна стверджувати, що роботодавець повинен встановити та вимагати чіткий перелік документів під час прийняття на роботу. Якщо такого не відбулося, то працівник, який просить надати йому додаткову відпустку, може і під час подання такої заяви або пізніше, але ще до початку відпустки, надати всі необхідні документи, наприклад свідоцтва про народження дітей, якщо їх зажадає роботодавець. Відмовити у наданні додаткової відпустки працівникові, який має для неї всі підстави, роботодавець не має права.

Не має значення й та обставина, що працівниця протягом усього часу роботи на підприємстві не зверталася за отриманням такої додаткової відпустки.

Але у будь-якому разі при звільненні особа має право або на додаткову відпустку, або на отримання компенсації (тобто за всі роки роботи на підприємстві) незалежно від того, надала вона відповідні документи на дітей під час прийняття на роботу, чи ні. У такому разі роботодавець нестиме відповідальність за ненадання такої додаткової відпустки чи нездійснення всіх виплат при розрахунку у разі звільнення, у т. ч. і за дні невикористаної додаткової відпустки.

Принаймні тут суди є одностайними — за нездійснення повного розрахунку із працівником у разі звільнення відповідальність несе роботодавець незалежно від причин такої невиплати.

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
  • КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
  • Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
  • Правила організації діловодства — Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мін'юсту від 18.06.2015 р. №1000/5.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

«ДК» №38 від 17.09.2018

«ДК» №38 від 17.09.2018


The remote server returned an error: (404) Not Found.