(044) 391-51-92
ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;
Теги: Каса .

Перевірка касової дисципліни: нові правила

Контроль за тим, як дотримуються норми законодавства з питань регулювання обігу готівки, а також порядок здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, покладено на органи ДФС. З'ясуймо, як саме проводяться перевірки касової дисципліни на підприємствах і що при цьому перевіряють податківці.

Що таке касова дисципліна?

Такого терміна, як касова дисципліна, в ПКУ (який встановлює обов'язок податківців здійснювати відповідний контроль і порядок проведення податкових перевірок) немає. Але він часто застосовується як контролерами, так і аналітиками.

Зокрема, під час касових перевірок податківці використовують Методичні рекомендації щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), які затверджено наказом ДПАУ від 23.04.2009 р. №2101.

Що, власне, означає цей термін?

У «Віснику» №45/20142 зазначено, що під касовою дисципліною слід розуміти правила, раніше встановлені Положенням №6373, а з 05.01.2018 р. — Положенням №148.

Тобто саме невиконання цих правил вважається порушенням касової дисципліни.

Утім, часто, говорячи про касову дисципліну, до правил проведення касових операцій додають ще правила проведення розрахункових операцій (за допомогою РРО та РК). Це й не дивно, адже і те, й інше, як побачимо далі, є предметом проведення податкових перевірок.

Мораторій на касові перевірки не діє

Відповідно до ст. 6 Закону №1728, мораторій на перевірки не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких установлюється Кабміном. Такий перелік було встановлено постановою Кабміну №1104, яка діє до 31.12.2018 р. включно. I ДФС та її територіальні органи у Переліку №1104 є!

Отже, з початку набрання чинності Переліком №1104, тобто з 23.02.2018 р. до 31.12.2018 р. включно, податківці можуть проводити перевірки касової дисципліни, не озираючись на мораторій4.

1 Хоча ці Методрекомендації і посилаються на скасоване Положення №637, у 2018 році податківці перевірятимуть касові операціїі за минулі роки. Та й за відсутності свіжіших рекомендацій цей документ ще довго застосовуватиметься на практиці.

2 http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/7825.

3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.

4 http://officevp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/328791.html.

Види касових перевірок

Слід зазначити, що ПКУ передбачає особливий вид перевірок, прямо пов'язаних із дотриманням касової дисципліни, — це фактичні перевірки.

Фактичні перевірки

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підпункт 75.1.3 ПКУ

Касові операції можуть перевірятися не тільки під час фактичної перевірки, адже такі перевірки відрізняються лише місцем та способом їх проведення. Також касова дисципліна може перевірятися в ході інших перевірок:

— документальна виїзна перевірка — за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка;

— документальна невиїзна перевірка — в приміщенні контролюючого органу.

За місцем фактичного провадження діяльності платником податків не проводиться жодна з перевірок, крім фактичної (звідси і її назва). Та перевірка касової дисципліни не обов'язково має бути позаплановою і проводитися на конкретних місцях торгівлі тощо. Хоча слід сказати, що саме раптові, фактичні перевірки щодо таких операцій мають найбільший ефект і збирають найбільші штрафи.

Оформлення касових перевірок

Оскільки немає особливого виду перевірки саме щодо дотримання касової дисципліни, то оформлення перевірок касових операцій здійснюється у загальному порядку разом з оформленням загальних результатів проведеної перевірки. Він регулюється главою 8 ПКУ, а саме статтями 75 — 86.

Про призначення перевірки складається наказ, підписаний керівником органу ДФС, що проводить перевірку (або уповноваженою на це особою). Iнспекторам, які проводитимуть перевірку, надається скерування на перевірку. Також вони повинні мати зі собою службові посвідчення (а їхні П. I. Б. повинні бути зазначені у такому скеруванні).

Копія наказу про призначення перевірки вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під підпис до початку проведення такої перевірки.

Без надання зазначених документів платник податків має право не допускати податківців до перевірки. Це чітко визначено п. 81.1 ПКУ, який встановлює і вимоги до документів, що їх мають надати перевіряльники.

Зверніть увагу: попередження про проведення перевірки властиве лише плановим перевіркам! Позапланові та фактичні перевірки здійснюються без попередження платника податків.

За результатами перевірки оформляється довідка (якщо не було знайдено жодних порушень) або акт (якщо порушення були знайдені). Якщо порушення є такими, за які порушника штрафують, то на підставі акта складається і податкове повідомлення-рішення (із зазначенням суми штрафу, підстави для його застосування і банківських реквізитів, за якими потрібно цей штраф сплатити). Усе це докладно прописано у ст. 86 ПКУ.

Хто проводить перевірки касової дисципліни?

Наразі, як відомо, до функцій податкових інспекцій проведення перевірок не входить (ст. 19-3 ПКУ). Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Зокрема, організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т. ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), лише вищезгаданими органами.

Підстави для проведення фактичної перевірки

Як уже зазначалося вище, найбільш «результативними» щодо штрафів, що їх сплачують платники податків, є фактичні перевірки касової дисципліни. Вони дозволяють виявити такі порушення, як неоприбуткування готівки, проведення розрахункових операцій з використанням РРО на неповну вартість товару або послуги, а також невідповідність готівки в касі даним денних звітів тощо. Тож докладно розглянемо саме цей вид податкової перевірки, який регулюється ст. 80 ПКУ.

У яких випадках податківці мають право проводити фактичні перевірки касової дисципліни:

— у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

— у разі наявності та/або отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій;

— на підставі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій;

— у разі неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

— у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, які є предметом фактичної перевірки.

Відповідно до п. 80.2 ПКУ

Як часто проводяться фактичні перевірки?

ПКУ наразі не встановлює обмежень щодо частоти проведення податківцями фактичних перевірок, але кожна з них повинна проводитися лише на достатніх підставах, які ми щойно розглянули.

Утім, якщо фактична перевірка має на меті перевірку колишнього порушника, щодо якого вже проводилася фактична перевірка, обмеження є. За п. 80.3 ПКУ, така перевірка може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства, зокрема, і щодо касової дисципліни, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Строки проведення фактичної перевірки

Тривалість фактичних перевірок, згідно з п. 82.3 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб. Подовження строку такої перевірки здійснюється за рішенням керівника органу ДФС не більш ніж на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.

Контрольна закупівля здійснюється до фактичної перевірки

Саме з фактичною перевіркою пов'язаний і ще один захід контролю з боку податківців — контрольна закупівля, або, як її називає п. 80.4 ПКУ, контрольна розрахункова операція.

Вона може проводитися до початку перевірки для визначення дотримання платником податків порядку проведення готівкових розрахунків та застосування РРО.

Як це виглядає: податковий інспектор, без надання посвідчення і попередження про те, що проводиться контрольна розрахункова операція, купує у платника податків, як правило, товар. При цьому він уважно стежить за тим, як продавець здійснює розрахунок за товар, чи він надає розрахунковий документ, куди діває виручку тощо. Після цього, щоби придбаний товар повернути, інспектор вже «зізнається», що це була контрольна закупівля, надає документи на перевірку і вирішує долю придбаного товару.

Увага, контрольна закупка!

Така розрахункова операція не лише контрольна, а й умовна! Адже товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів (пп. 20.1.11 ПКУ).

Що перевіряють під час перевірки касових операцій

Питання, що перевіряються під час перевірок касових операцій, перераховані у п. 58 Положення №148, а також можна отримати інформацію про це із вищезгаданих Методрекомендацій з їх проведення.

Коротко ці питання можна окреслити так:

1) дотримання порядку ведення касової книги та оформлення операцій з приймання та видачі готівки з каси, ведення відповідних касових документів;

2) повнота та своєчасність оприбуткування в касах готівкових надходжень;

3) наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам;

4) обов'язковість забезпечення постійної наявності в касах підприємств у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що перевіряються, монет для видачі решти;

5) випадки одержання СГ значних сум готівки;

6) дотримання порядку витрачання готівкової виручки (готівки);

7) дотримання порядку видачі готівки під звіт (у тому числі на відрядження) та її використання;

8) дотримання СГ установлених обмежень під час здійснення готівкових розрахунків між собою та/або з фізособами;

9) розрахункові операції суб'єкта господарювання.

Під час перевірок інспектори ДФС мають права, визначені ст. 20 ПКУ.

Зокрема, перевіряти первинні документи, облікові регістри та звітність, які стосуються предмета перевірки. Тобто у разі перевірки касової дисципліни — касову книгу, звіти касира, прибуткові та видаткові касові документи, накази про призначення касира, наявність договору про повну матеріальну відповідальність касира, наказ про встановлення ліміту каси та затвердження порядку його розрахунку, наказ про порядок оприбуткування готівки тощо.

Якщо предметом перевірки є також проведення розрахункових операцій, то перевірятимуть також КОРО, звіт за формою № зВР-1 (якщо він подається платником податків), а також будуть узяті до уваги дані Z-звітів, надіслані платником на адресу ДФСУ.

Також податківці мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації готівки. Самі інспектори рахувати готівку в касі не будуть, але вони мають право бути присутніми при проведенні такої інвентаризації.

Зверніть увагу!

Під час перевірок інспектори мають право доступу до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (п. 20.1.13 ПКУ). Тобто приміщення каси, яке у звичайному порядку є територією з обмеженим доступом і бути в якому може дуже обмежена кількість посадових осіб підприємства, для контролерів має бути зоною вільного доступу.

Фактична перевірка має свої особливості. Вона проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Під час проведення перевірки посадовими особами може проводитися хронометраж господарських операцій.

Хронометраж

Хронометраж — процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження.

Підпункт 14.1.264 ПКУ

За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

На що слід звернути увагу щодо касових перевірок у 2018 році

З 5 січня 2018 року діє Положення №148, яке лише незначно змінило форму касової документації. Але навіть ці невеликі зміни вимагали, щоб всі касові документи (прибутковий і видатковий касові ордери, касова книга тощо) з початку року заповнювалися за новими формами.

Отже, до цього Положення НБУ були внесені зміни, які дозволяли застосовувати старі форми касової документації аж до 30.06.2018 р. Але ці зміни було введено з 01.06.2018 р., тимчасом як уже 5 місяців всі підприємства мали обов'язково застосовувати оновлені форми і не виконували цього лише порушники — дуже сміливі суб'єкти господарювання. На що вони сподівалися? На обіцянку НБУ все-таки запровадити перехідний період для застосування правил касової дисципліни, введених Положенням №148.

НБУ обіцянку, хоч і з запізненням, та виконав. А ті, хто нові форми касових документів 5 місяців не застосовував, тепер побоюються, чи будуть їх за це штрафувати, чи ні. Адже запроваджує правила НБУ, а перевіряє їх виконання — ДФС. I точки зору цих органів можуть не збігатися.

У 2018 році продовжує діяти Указ №436/95, за яким, зокрема, за неоприбуткування готівки суб'єкту господарювання загрожує штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої готівки. А за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — штраф у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. Не слід забувати і про адміністративні штрафи, встановлені ст. 164-2 КУпАП, хоча вони часто бувають значно меншими (на сьогодні за перше порушення від 136 грн до 255 грн).

А найголовніше — те, що, хоча нове Положення №148 і діє лише півроку та роз'яснень від ДФСУ та НБУ щодо нього замало, податківці готові застосовувати ці штрафи як до тогорічних, так і до цьогорічних порушень.

Зокрема, застосування нечинної форми касового ордера, відсутність у ньому належного підпису чи неправильне заповнення його реквізиту (з урахуванням того, що виправлення в касових ордерах не допускається) може призвести до того, що такий касовий ордер під час перевірки не визнають первинним касовим документом.

Зверніть увагу: новація серед порушень 2018 року — це порушення хронології нумерації касових документів. Що це таке, наразі зрозуміти важко, але, на думку автора, це означає ось що. Кожне підприємство має право нумерувати касові ордери (від 1 до номера, який залежить від кількості касових операцій за період нумерації). Період нумерації підприємство встановлює самостійно. А номер касового ордера присвоює під час реєстрації його у відповідному журналі. I коли така нумерація відбувається у хронологічно правильному порядку, все гаразд. Якщо нумерація в часі збивається (наприклад, першого червня номер КО 10, а другого червня — 4, при тому що період нумерації — наприклад, календарний рік), це, на думку податківців, свідчить про фальсифікації. А якщо не було оформлено правильного касового документа, — податківці, залежно від того, яким він був, прибутковим чи видатковим, можуть наполягати, що мало місце або неоприбуткування готівки, або перевищення ліміту каси. Це вже не лише припущення автора, а позиція ДФСУ, наведена у листі від 15.06.2018 р. №20639/6/99-99-14-05-01-15. Щоб уникнути таких неприємностей, слід уважно перевіряти всі касові ордери на правильність їх складання й особливу увагу звернути на їх нумерацію.

Нормативна база

  • КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Закон №1728 — Закон України від 03.11.2016 р. №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
  • Указ №436/95 — Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
  • Перелік №1104 — Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затверджений постановою КМУ від 18.12.2017 р. №1104.
  • Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

«ДК» №31 від 30.07.2018

«ДК» №31 від 30.07.2018


The remote server returned an error: (404) Not Found.