(044) 391-51-92
ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;

Законопроект про податок на виведений капітал

4 липня Президент Петро Порошенко вніс до ВРУ як невідкладний законопроект про податок на виведений капітал. Він був зареєстрований 05.07.2018 р. за №8557. Але проаналізувати всі зміни, які він зі собою принесе, в одній статті неможливо. Тож пропонуємо оглянути загальні зміни, що чекатимуть платників податку на прибуток, як передбачається, з 2019 року.

Одразу наголосимо, що деякі ЗМI у зв'язку з поданням законопроекту вже заявили про появу в Україні нового податку. Справді, податок на виведений капітал є новацією вітчизняного законодавства. Але він не стане додатковим податком, а замінить собою податок на прибуток.

Тобто цей законопроект стосується насамперед юридичних осіб, які перебувають на загальній системи оподаткування. Головною ідеєю податку було зниження податкового навантаження, і не лише на самі підприємства, а й, опосередковано, на власників таких підприємств. Чи вийде це так на практиці? Дізнаємося з аналізу законопроекту.

Перший погляд

По-перше, сплачувати податок на виведений капітал будуть не всі юрособи на загальній системі оподаткування, позаяк у розділі ХХ ПКУ з'явиться новий підрозділ 4-1 розд. ХХ ПКУ. Він містить норми щодо оподаткування податком на прибуток для тих платників, які не є платниками податку на виведений капітал. Так, банкам 3 роки (до 31 грудня 2021 року) дозволяється самостійно вирішувати, який з цих податків сплачувати. Застосовуватимуться чинні правила нарахування податку на прибуток й іншими юрособами на загальній системі оподаткування:

— для декларування цього податку за 2018 рік;

— для уточнення податку на прибуток за попередні звітні періоди (із урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ);

— для сплати податку з доходу нерезидента у зв'язку з виплатою нерезиденту дивідендів за звітні (податкові) періоди до 31 грудня 2018 року.

До переліку загальнодержавних податків буде додано новий вид податку. Але податок на прибуток залишається у складі загальнодержавних — з наведених вище причин.

Відомості про тих, хто сплачуватиме податок на виведений капітал, буде внесено до спеціального Реєстру платників цього податку.

По-друге, у зв'язку з появою об'єктів оподаткування новим податком будуть внесені зміни до визначення таких термінів, як «безоплатно надані товари (роботи, послуги)», «фінансова допомога», «пов'язані особи», а також «дивіденди» і «звичайна ціна».

По-третє, зазнали змін і критерії визнання контрольованих операцій.

По-четверте, звітність з податку на виведений капітал та іншу інформацію щодо нього платники будуть зобов'язані подавати тільки в електронному вигляді.

Початок оподаткування операцій податком на виведений капітал

Починаючи з 1 січня 2019 року операції, що є об'єктом оподаткування податком на виведений капітал, які здійснюються його платниками, підлягатимуть оподаткуванню вже за новими правилами. Це стосуватиметься й тих угод, що були оформлені до 1 січня 2019 року!

Доля переплат з податку на прибуток за 2018 рік

За п. 2 підрозд. 4-2 розд. ХХ ПКУ, суми переплат з податку на прибуток підприємств, сформовані до 1 січня 2019 року, платники податків зможуть використати в рахунок зменшення грошових зобов'язань з податку на виведений капітал, або ж ці суми будуть повернені платникам.

А ось сплачені суми авансових внесків не підлягають поверненню — вони будуть зараховуватись у сплату податку на виведений капітал.

Платники податку на виведений капітал

Усіх платників цього податку визначено в новій редакції ст. 133.1 ПКУ.

Резиденти

Платниками податку — резидентами є суб'єкти господарювання — юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 і 133.5 ПКУ.

Отже, до винятків належатимуть неприбуткові організації та юрособи — платники єдиного податку. Утім, і тут є обмеження, про які ми розповімо далі.

Нерезиденти

За пп. 133.2 ПКУ платниками податку — нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та звернулися до ДФС щодо реєстрації платником податку на виведений капітал:

— за добровільним рішенням;

— у зв'язку з плануванням провадити оренду нерухомості чи її продаж на території України;

— постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України.

Не є платниками податку установа та організація, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, їхні представництва та іноземні юридичні особи — виконавці проектів (програм) міжнародної технічної допомоги.

Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та ЄБРР стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття», в Україні можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

Зверніть увагу!

За пп. 133.2.3 ПКУ резидент, який укладає з нерезидентом відповідний договір, повинен пересвідчитися, чи зареєструвався нерезидент платником податку на виведений капітал до моменту укладення договору.

Якщо нерезидент не виконав таких вимог, платник податку — резидент зазначає про це в договорі з нерезидентом та під час виплати коштів за таким договором є податковим агентом такого нерезидента. А в разі здійснення розрахунку з таким нерезидентом у формі, відмінній від грошової, податкові зобов'язання сплачує резидент власним коштом, відповідно до пп. 137.1.13 ПКУ.

Доля неприбуткових організацій у світлі нового податку

Неприбуткові організації не будуть платниками податку на виведений капітал. Критерії отримання і збереження статусу неприбутківця залишаються без змін. Для отримання цього статусу так само потрібне буде включення юрособи до Реєстру неприбуткових організацій, що його веде ДФС.

За новою редакцією пп. 133.4.2 ПКУ, кошти та/або майно неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Кошти та/або майно неприбуткових релігійних організацій використовуються також для провадження неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, провадження благодійної діяльності, милосердя.

Порушення цих правил призведе до втрати неприбуткового статусу. При цьому порушники не зможуть з наступного року після скоєння порушення знову набути статусу неприбутковості. Принаймні наразі така опція коментованим законопроектом не передбачена!

Порушник вилучається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Він вважається платником податку на виведений капітал для потреб оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, з одночасним автоматичним включенням такої організації до Реєстру платників податку на виведений капітал (про який ми розповімо далі).

Коли «єдинники» є платниками, а коли — ні

По-перше, платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента — юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманих таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені підрозділом 4-1 розділу XX цього Кодексу. Це встановлено п. 297.1 ПКУ.

По-друге, за п. 133.5 ПКУ не є платниками податку юрособи-«єдинники». Але у випадках здійснення такими юридичними особами операцій з нерезидентом — неплатником податку на виведений капітал, які є об'єктом оподаткування податком на виведений капітал відповідно до пункту 134.1 ПКУ, такі операції будуть оподатковуватися за загальними правилами.

По-третє, у відносинах з платниками податку на виведений капітал юридична особа, що застосовує спрощену систему оподаткування, вважається неплатником податку на виведений капітал.

Звучить складно, чи не так? Саме тому оподаткування новим податком і нерезидентів, і юросіб-«єдинників» ми розглянемо в окремій статті, найближчим часом.

Реєстр платників податку на виведений капітал

За п. 133.3 ПКУ Реєстр платників податку на виведений капітал буде вестися в порядку, встановленому Мінфіном. Звісно, цього порядку наразі ще немає. Він має з'явитися протягом 3 місяців із дня набрання чинності новим законом, але не пізніше 31 грудня 2018 року. КМУ згідно з прикінцевими положеннями коментованого законопроекту має це проконтролювати.

Дані Реєстру платників податку на виведений капітал повинні будуть щодня оприлюднюватися на сайті ДФС. Але це буде в 2019 році. А що зараз? Чи треба платникам податку на прибуток після прийняття цього закону надавати в ДФС якісь заяви або інші документи?

З наявної на цей момент інформації випливає, що подавати щось (але що саме і в якій формі, наразі невідомо) треба буде лише банкам. Адже лише вони мають право вибору, ставати платниками податку на виведений капітал чи ні. Банк, який вирішив продовжувати сплату податку на прибуток, повідомляє про своє рішення контролюючий орган до 1 грудня 2018 року.

За пояснювальною запискою до коментованого законопроекту, на початковому етапі (до 31 грудня 2018 року) Реєстр буде сформовано ДФСУ шляхом включення до нього платників податку на прибуток підприємств, зареєстрованих у контролюючих органах станом на 1 грудня 2018 року (крім банків, які прийняли рішення і далі сплачувати податок на прибуток підприємств).

Об'єкт оподаткування

За п. 134.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на виведений капітал будуть операції з виведення капіталу та прирівняні до них.

Їх перелік наведено в таблиці, а детального огляду окремих операцій очікуйте в наступних номерах «ДК».

Таблиця

Об'єкти оподаткування

Операції з виведення капіталу
Виплата дивідендів неплатнику податку
Повернення частки засновнику-неплатнику у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі або особі — неплатнику податку, що надавала майно в довірче управління чи спільну діяльність
Виплата у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі частини чистого прибутку держпідприємства до бюджету
Операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу
Виплата процентів (у тому числі тих, що були включені до тіла кредиту, комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені, що пов'язані із залученням та/або використанням коштів, на користь нерезидентів, зареєстрованих у низькоподаткових державах.
Виплата вищеперелічених видів на користь пов'язаної особи — нерезидента за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язаннями за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями
Виплата коштів, що перераховуються нерезидентам у межах договорів страхування, укладених зі страховиками-нерезидентами, та у межах договорів перестрахування
Виплата фінансової допомоги неплатнику податку
Передача майна неплатнику податку без висування вимог щодо компенсації його вартості (в т. ч. безоплатно надані товари (роботи, послуги)
Виплата, що здійснюється у грошовій формі та/або у відмінній від грошової формі неприбутковою організацією для цілей інших, ніж передбачені пп. 133.4.2 ПКУ
Передача майна (в тому числі необоротних активів), надання робіт, послуг неплатнику податку — нерезиденту;
Виплата (переказ), що здійснюється у грошовій формі та/або у відмінній від грошової формі у зв'язку з:
— переказом коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном;
— погашенням зобов'язань (у тому числі боргових зобов'язань), що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг;
— вкладенням в об'єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України;
— придбанням робіт (послуг) у неплатника податку — нерезидента
Виплата коштів та/або передача майна платником податку — резидентом, який провадить діяльність від імені, за рахунок та за дорученням нерезидента, на користь такого нерезидента в межах відповідного договору комісії, доручення, агентського договору чи аналогічних договорів
Виплата роялті неплатнику податку
Виплата, що здійснюється у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв'язку з внесенням до статутного капіталу або у спільну діяльність, в довірче управління, якщо отримувачем таких коштів та/або майна є особа — неплатник податку
Виплата, що здійснюється у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної фізособи-«єдинника»
Передача майна (в тому числі товарів), надання робіт (послуг) платником податку — резидентом нерезиденту, який на порушення вимог провадить свою діяльність на території України без реєстрації платником податку на виведений капітал або без залучення платника податку — резидента, який провадить діяльність від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента
Господарські операції, які визнаються контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки»

База оподаткування

За п. 135.1 ПКУ базою оподаткування є грошовий вираз об'єкта оподаткування, розрахованого за правилами розд. III ПКУ.

У разі здійснення операцій, які є об'єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні звичайної ціни.

Ставки податку

Вони будуть встановлені ст. 139 ПКУ. А саме:

15% — до операцій з виведення капіталу;

Зверніть увагу!

За п. 140.2 ПКУ, операція, передбачена одночасно двома та більше нормами розділу III ПКУ, оподатковується один раз за максимальними базою та ставкою оподаткування.

20% — до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);

5% — до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам — нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед всіма пов'язаними особами — нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 разу (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, — більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є низькоподатковою юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

Увага: коди операцій в розрахункових документах!

За п. 140.12 ПКУ під час здійснення з неплатником «об'єктних» операцій платник податку на виведений капітал повинен буде зазначати в розрахункових документах код операції. Тобто операції, які оподатковуватимуться цим податком, будуть поділені за умовними кодами. Порядок кодифікації таких операцій повинен встановити КМУ спільно з НБУ, також до 31.12.2018 р.

Порядок зазначення платником податку кодів операцій у розрахункових документах визначається НБУ. Iнформацію про проведені розрахунки за «об'єктними» операціями, із групуванням за кодами операцій, ДФС буде отримувати від НБУ (!) на підставі порядку, який вони разом мають розробити.

Вплине таке кодування і на декларацію з податку на виведений капітал, яка також буде заповнюватися за принципом групування операцій за кодами.

Обчислення податку

За п. 140.1 ПКУ, платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Але обов'язок щодо нарахування та сплати податку виникає у платника податку лише у разі здійснення операції, що є об'єктом оподаткування цим податком згідно з ПКУ.

I ще: суму нарахованого за звітний квартал податку можна зменшити. Як саме, — див. далі.

Зменшення податку на виведений капітал

За п. 140.7 ПКУ, сума податкових зобов'язань у межах її позитивного значення підлягає зменшенню на:

а) суму податку, сплаченого у попередніх звітних періодах у зв'язку з наданням фінансової допомоги, у разі її повернення або часткового повернення платнику податку. У разі часткового повернення суми фінансової допомоги сума податку розраховується у відповідному пропорційному співвідношенні. Ця сума може бути використана винятково для потреб будь-якого звітного кварталу в межах двох років починаючи зі звітного року, протягом якого платнику податку була повернута сума фінансової допомоги;

Зверніть увагу!

За п. 140.8 ПКУ, залишок сум, не врахованих на зменшення податкових зобов'язань відповідно до пункту 140.7 ПКУ протягом установленого ним строку, не переноситься на зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів.

б) сплачену суму податку на майно (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю). Ця сума може бути використана винятково для зменшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку з виплатою дивідендів протягом будь-якого звітного кварталу в межах двох календарних років починаючи з календарного року, протягом якого був сплачений податок на майно;

в) суму податку, сплаченого у попередніх податкових (звітних) періодах у зв'язку з виплатою коштів (у тому числі переказом на рахунки платника податку, відкриті за кордоном) та/або переданням майна з метою вкладення в об'єкти інвестицій, які розташовуються за межами території України, у разі повернення або часткового повернення платнику податку таких коштів на рахунки в українських банках та/або майна на територію України (або коштів у сумі його вартості на рахунки в українських банках). У разі часткового повернення сума податку розраховується у відповідному пропорційному співвідношенні. Така сума може бути використана без обмеження строком;

г) суму податку, сплаченого у попередніх звітних періодах у зв'язку з виплатою коштів та/або переданням майна, переказаних (переданого) як внесок засновника та/або власника до статутного капіталу юридичної особи — неплатника податку; як внесок у спільну діяльність особі — неплатнику податку; в довірче управління особі — неплатнику податку, у разі повернення або часткового повернення таких коштів та/або майна (або коштів у сумі його вартості) платнику податку. У разі часткового повернення сума податку розраховується у відповідному пропорційному співвідношенні. Така сума може бути використана без обмеження строком;

ґ) суму податків, сплачених за кордоном у зв'язку з виплатою дивідендів на користь платника податку. Ця сума підтверджується довідкою, виданою відповідним компетентним органом держави, резидент якої виплатив суму дивідендів. Така сума сплаченого податку враховується виключно для зменшення податкового зобов'язання, що виникає у зв'язку з виплатою дивідендів;

д) суму податку, сплаченого у попередніх кварталах протягом звітного року у зв'язку зі здійсненням виплати, передбаченої підпунктом «в» підпункту 134.1.1 ПКУ, в частині, яка була розрахована з суми виплати, що була повернена платнику податку.

Звітний період — квартальна звітність повертається!

Згідно з п. 140.4 ПКУ, звітним періодом є календарний квартал.

Як і раніше, для нових платників податку встановлені окремі правила. Коли госпсуб'єкт стає на облік у ДФС як платник податку на виведений капітал усередині кварталу, перший звітний період для нього розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного кварталу.

Форму звітності з податку на виведений капітал має встановити Мінфін. Сподіваємося, що він зробить це досить швидко, адже перший квартал 2019 року вже не за горами. А нам ще треба буде вивчити цю форму і зрозуміти, як її складати. Особливо якщо за «традицією», яка триває останні роки, Мінфін форму декларації затвердить, а порядок її складання — ні.

ДФС буде звертатися до суду для визнання угод фіктивними

За п. 140.11 ПКУ, якщо за результатами перевірки контролюючим органом виявлено операції, які є об'єктом оподаткування відповідно до вимог цього розділу, але які не було оподатковано в результаті їх документального оформлення в інший спосіб, що не спричинює оподаткування, контролюючий орган має право звернутися до суду щодо визнання угод фіктивними або удаваними.

Такі операції підлягають оподаткуванню за результатами кварталу набрання чинності рішенням суду. Тобто ДФС має право визначити податкові зобов'язання платнику податку щодо такої неоподаткованої операції виключно на підставі рішення суду!

Мало того, і застосування штрафу за ст. 123 ПКУ можливе в такій ситуації лише на підставі рішення суду. Але штраф буде накладено, якщо платник податку самостійно не відобразив такі зобов'язання у звітності за квартал, протягом якого судове рішення набрало законної сили із самостійним застосуванням штрафу, шляхом збільшення податкових зобов'язань на відсоток, передбачений пунктом 123.1 ПКУ.

Якщо ж на підставі рішення суду платник податку сам відобразить у декларації суму донарахованого податку, штрафу не буде. Також платник податку звільняється від обов'язку нараховувати та сплачувати пеню за період з моменту вчинення операції до моменту сплати самостійно визначених податкових зобов'язань.

Доля переплат з податку на виведений капітал

Якщо платнику податку повністю або частково повернуті кошти або товари, раніше надані платником за наслідками операції, за якою платник податку визначив суму податкових зобов'язань та сплатив відповідну суму до бюджету, або рішення суду про визнання угоди фіктивною чи удаваною скасовано, то сплачена сума податку у відповідній сумі вважається надмірно сплаченою сумою грошових зобов'язань. Ці кошти підлягають поверненню або за вибором платника податку можуть враховуватися на зменшення податкового зобов'язання з податку на виведений капітал за поточний чи майбутні звітні періоди (п. 140.14 ПКУ).

Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»

«ДК» №29 від 16.07.2018

«ДК» №29 від 16.07.2018


The remote server returned an error: (404) Not Found.