ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;

Податкові накладні та розрахунки коригування

Заповнення податкової накладної при постачанні товарів до ВЕЗ «Крим»

Як правильно заповнити такі графи податкової накладної при постачанні товарів до ВЕЗ «Крим», як індивідуальний податковий номер та податкова адреса покупця?

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону про ВЕЗ «Крим», у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України — Автономної Республіки Крим та міста Севастополя — запроваджується вільна економічна зона «Крим» (далі — ВЕЗ «Крим»).

На ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України (п. 3.1 ст. 3 Закону про ВЕЗ «Крим»). Зокрема, юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території вільної економічної зони «Крим», прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 ст. 5 Закону про ВЕЗ «Крим»).

Крім того, згідно з пп. 3 п. 12.3 ст. 12 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону про ВЕЗ «Крим», з 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.

Для цілей застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між суб'єктами господарювання з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ «Крим» та іншими суб'єктами господарювання, є такими, що укладені у сфері ЗЕД.

Відповідно, слід враховувати, що товари, які за умовами запитання постачаються покупцю на території ВЕЗ «Крим», буде прирівняно до експорту1.

1 Див. роз'яснення фіскальної служби http://boyarka-inform.com/1001-dp-u-kiyevo-svyatoshinskomu-rayon-povdomlyaye.html.

Відповідно до абз. другого п. 12 Порядку №957, у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента, у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» — країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» — умовний ІПН «300000000000».

Отже, щодо ІПН, то тут запитань не виникає — відображається умовний ІПН «300000000000». Однак постає запитання, що робити з місцезнаходженням покупця?

Вище ми зазначали, що за умовами нашого прикладу покупець — юридична особа має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим» та прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента. Утім, поняття «нерезидент», зважаючи на особливості статусу самого півострова, є дещо складнішим.

Нагадаємо, що «...з 1 липня 2014 року набирає чинності Федеральний закон від 5 травня 2014 року №124-ФЗ «Про внесення змін до Федерального закону «Про введення в дію частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації» і статті 1202 частини третьої Цивільного кодексу Російської Федерації».

Документом передбачено, що дійові юридичні особи, які відповідно до установчих документів мали місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу (або у разі його відсутності — іншого органу або особи, які мають право діяти від імені юридичної особи без довіреності) на території Республіки Крим або Севастополя на день прийняття до складу Російської Федерації зазначених суб'єктів (за винятком юридичних осіб, майно яких перебуває у власності публічно-правового утворення, або юридичних осіб, учасником яких є публічно-правове утворення), можуть привести свої установчі документи у відповідність до законодавства Російської Федерації та звернутися із заявою про внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб у строк до 1 січня 2015 року.

З моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб вищезгадані юридичні особи набувають прав та обов'язків російських організацій.

Юрособи, які до 1 січня 2015 року не звернулися із заявою про внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, мають право здійснювати діяльність на території Російської Федерації з моменту набуття статусу філії (представництва) іноземної юрособи в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації...»1.

1 http://cci.crimea.ua/4487.html за даними ТПП Криму.

Отже, якщо окремі госпсуб'єкти все-таки внесли зміни до своїх установчих документів та подали документи для внесення відомостей про них до ЄДРЮО РФ, такі юрособи офіційно стають нерезидентами та мають отримати відповідну довідку (інший документ) з ЄДРЮО РФ про свій резидентський статус як резидента РФ.

У такому разі при заповненні податкової накладної у рядку податкової накладної на поставку товару до ВЕЗ «Крим» (експортні операції) «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), тобто РФ.

Питання дещо складніше, якщо юрособа не внесла (відмовилася вносити) зміни до своїх установчих документів та відомості до ЕДРЮО РФ. Як каже вищенаведений Закон РФ №124-ФЗ, такі особи мають отримати статус представництва нерезидента (очевидно, України чи іншої країни), щоби провадити діяльність на території РФ.

Проте півострів Крим ніхто не визнав територією РФ.

У такому разі юрособа-покупець має місцезнаходження (податкову адресу) — ВЕЗ «Крим» та прирівняна до нерезидента з метою оподаткування операцій з поставки товарів, що надходять з митної території України.

Звісно, що такої країни, як ВЕЗ «Крим», немає, а тому, заповнюючи податкову накладну в електронному вигляді (якщо така можливість є), варто просто вручну вписати як місцезнаходження нерезидента-покупця — ВЕЗ «Крим».

Утім, незважаючи на викладену нами вище позицію, платнику податків варто звернутися за індивідуальною письмовою консультацією до органів ДФСУ.


Виправлення помилки в податковій накладній: неплатник ПДВ виявився платником

19 березня 2015 року виписали і зареєстрували податкову накладну на неплатника ПДВ. Але організація — платник ПДВ. Виявили помилку 15 квітня 2015 р. Як виправити помилку?

Одним з обов'язкових реквізитів ПН є податковий номер платника податку — продавця та покупця. Відповідно, покупець за ПН, у якій відображено неправильні дані, не має права на ПК з ПДВ.

У разі виправлення помилки (а фактично — анулювання неправильної ПН) продавцю потрібно скласти розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної (форма затверджена Наказом №957). Таке право нам дає п. 192.1 ПКУ. У розрахунку коригування реквізити заголовної частини переносяться з податкової накладної з помилкою, а обсяг операції з постачання товарів та інші показники табличної частини заповнюються зі знаком «-». У цьому разі, відповідно до п. 22 Порядку №957, розрахунок коригування навіть до податкової накладної, яку не видавали покупцю, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем.

Датою виникнення ПЗ з ПДВ згідно з п. 187.1 ПКУ (за умовами запитання — 19.03.2015 р.) продавець зобов'язаний скласти належну ПН покупцю — платнику ПДВ з дотриманням умови реєстрації в Єдиному реєстрі.

Проте право на податковий кредит за такою ПН за нормами п. 198.6 ПКУ у покупця виникне у звітному податковому періоді, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі (оскільки, з огляду на умови запитання, така ПН буде зареєстрована продавцем із порушенням термінів).

Відповідно до п. 120-1.1 ПКУ, порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації ПН в Єдиному реєстрі, встановлених ст. 201 Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу. У разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів штрафна санкція становить 10% від суми податку, зазначеної в такій ПН. Але в цьому разі слід врахувати п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ: «Норми абзацу другого пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року». Тобто якщо ПН зареєстрована протягом 30 календарних днів з дати її складання, то з 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р. штраф, передбачений п. 120-1.1 ПКУ (у розмірі 10% суми ПДВ, зазначеної в ПН), не застосовувався.

І насамкінець — зазначена ситуація у продавця може спричинити неправильне заповнення додатка 5 до декларації з ПДВ за березень (якщо на момент виправлення продавець уже подав звітність з ПДВ). У цьому разі треба подати УР, у якому графи 4, 5 будуть з однаковими даними, а графа 6 — з прокресленням (адже показники декларації не уточнюються і коригування не спричиняє виникнення податкових наслідків). У розділі І додатка 5 з позначкою «Уточнюючий» робимо уточнення: в окремому рядку розділу І записуємо правильний ІПН (колонка 2), період складання ПН (колонка 3) та у колонках 4, 5 (або 6 — залежно від ставки ПДВ) базу оподаткування та суму ПДВ, що включені до декларації за березень. У рядку «Інші» — дані за помилковою ПН з мінусом. У результаті такого виправлення підсумкове значення розділу І уточнюючої форми додатка Д5 дорівнюватиме нулю.


Коригування у податковій накладній у разі перегляду ціни

У лютому 2015 р. організація продала імпортну підлогомийну машину. Виписала видаткову і податкову накладні. Але за умовою договору, оскільки машина імпортна та куплена за валюту, а покупець купує її у розстрочку на 3 місяці, кінцева сума буде перерахована наприкінці оплати за курсами валют на дату оплати (у квітні). Кінцева сума збільшується. Як правильно виправити накладні?

На дату відвантаження товару, у лютому, що було першою подією відповідно до п. 187.1 ПКУ, продавець склав податкову накладну. За ч. 2 ст. 524 ЦКУ, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Проте слід врахувати ч. 2 ст. 632 ЦКУ, за якою зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. І якщо договором прописано порядок перегляду ціни залежно від курсу певної валюти на дату оплати за товар, тоді є можливість переглянути вартість товару.

Факт перегляду ціни має підтверджуватися документально первинним документом, і жодним нормативним документом не встановлено порядку такого перегляду. Тож можна запропонувати такий варіант.

Документально підтвердити зміну ціни, право на перегляд якої зафіксовано у договорі, можна протоколом про погодження ціни сторонами договору. Саме цей документ може свідчити про нову ціну на товар. Суми податкових зобов'язань та податкового кредиту сторін також підлягають коригуванню. Але обов'язок реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі залишається за продавцем, якщо відбувається збільшення податкових зобов'язань з ПДВ.

У деклараціях з ПДВ продавця та покупця результат перерахунку за обома випадками відображається у звітному податковому періоді, в якому складено розрахунок коригування.


Кожна послуга має підтверджуватися відповідним документом одразу після закінчення її надання

Підприємство надає послуги з автомийки і шиномонтажу. Чи можливо виписувати акт виконаних робіт один раз на місяць на всі надані послуги та зведену податкову накладну? Які особливості складання зведеної податкової накладної?

На жаль, підприємствам не можна спрощувати свій документообіг шляхом збільшення періоду, за який складають первинні документи.

Так, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, кожна послуга з автомийки та шиномонтажу має підтверджуватися відповідним документом одразу після закінчення процесу її надання. Для спрощення документообігу підприємство може розробити спрощену форму акта надання послуг, яка повинна містити обов'язкові реквізити, зазначені у ст. 9 Закону про бухоблік, — згідно з п. 2.7 Положення №88.

За даними таких актів, які є первинними документами, можна складати зведені облікові документи, за якими можна робити звіряння з клієнтом наприкінці місяця.

Що стосується можливості виписування зведеної податкової накладної, то на це запитання відповідь є ствердною. Так, згідно з п. 18 Порядку №957, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках з отримувачем (покупцем), постачальник (продавець) може скласти зведену податкову накладну.

Періодичність складання таких накладних встановлюється відповідно до визначеної у договорі періодичності оплати фактично поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. Така дата складання проставляється у графі 2 зведеної податкової накладної.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

Зведені податкові накладні не складають на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У такому разі складається податкова накладна, як визначено п. 17 Порядку №957.

До зведеної податкової накладної, що надається отримувачу (покупцю) товарів/послуг, обов'язково додається реєстр актів надання послуг, які підтверджують надання послуг з автомийки та шиномонтажу протягом звітного місяця.


Виписування податкової накладної на списання зіпсованого товару

Як правильно виписати податкову накладну після 01.02.2015 р. на списання зіпсованого товару (як заповнювати ПН та донараховувати ПДВ/знімати ПК), а також з безоплатної передачі товару і використання товару для випробувань і тестів?

1. Якщо товар втратив свої споживчі якості і підлягає списанню, насамперед це свідчить про те, що такі активи не використовуватимуться в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. А це означає, що права на ПК з ПДВ, враховуючи норми п. 198.3 ПКУ, немає. Тому, якщо в минулому за такими товарами визнавався ПК, у періоді списання платнику ПДВ треба нарахувати податкові зобов'язання за пп. «г» п. 198.5 ПКУ. Базою оподаткування у цьому разі є вартість придбання таких товарів (п. 189.1 ПКУ). У верхній лівій частині податкової накладної робиться відповідна позначка «X» та зазначається тип причини — 13, у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» — умовний ІПН «400000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, — власні дані платника.

2. Безоплатна передача товарів підпадає під визначення терміна «постачання товарів», наведене у пп. 14.1.191 ПКУ. А це означає, що постачання таких товарів на митній території України є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з п. 185.1 ПКУ. При цьому за абз. 2 п. 188.1 ПКУ базою оподаткування:

— при постачанні придбаних товарів буде вартість, не нижча від ціни їх придбання;

— при постачанні самостійно виготовлених товарів базою буде вартість, не нижча від їх собівартості.

Відповідно до п. 20 Порядку №957, треба скласти дві податкові накладні: на нульову ціну поставки, яка є договірною вартістю, та на суму перевищення ціни придбання (собівартості) над ціною поставки, з типом причини 15 або 17. Така податкова накладна покупцю не надається. У рядках такої ПН, відведених для заповнення даних покупця, продавець зазначає власні дані.

3. Що стосується випадку використання товару для досліджень і тестів, головним чинником тут є факт переходу права власності на товар іншим особам. Проте слід взяти до уваги, чи братимуть участь результати досліджень в оподатковуваних операціях (чи пов'язані вони з ними). Якщо відповідь ствердна, у платника ПДВ залишається право на ПК при придбанні цього товару. Якщо дослідження пов'язані з операціями, які не оподатковуються або звільнені від ПДВ, і при цьому раніше визнавався ПК, слід виконати вимогу п. 198.5 ПКУ — визнати ПЗ.

Якщо право власності на товар передається іншій особі, є всі ознаки, що це постачання товару. А постачання товарів на митній території України є об'єктом оподаткування ПДВ, згідно з п. 185.1 ПКУ. Отже, навіть якщо результати дослідження будуть використані у господарській діяльності платника податку, за фактом передачі такого товару на дослідження слід визнати ПЗ з ПДВ і скласти ПН.


Розбіжність у прізвищі в ЕЦП на податковій накладній та на самій накладній — загроза для податкового кредиту

Прізвище на електронному цифровому підписі на податковій накладній не збігається з прізвищем на самій накладній. Чи можуть визнати таку ПН недійсною та зняти з податкового кредиту?

Так, у покупця є загроза щодо підтвердження сум ПДВ за податковою накладною, що складена з такими порушеннями. Електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та прізвище у податковій накладній при її видачі покупцю не можуть належати різним особам.

Для делегування права підпису податкової накладної іншій посадовій особі платник ПДВ отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.

При складанні документа накладається електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної, ініціали та прізвище якої зазначені у формі накладної. Реєстрація документа в Єдиному реєстрі здійснюється після перевірки електронного цифрового підпису в ДПІ.

Покупець — платник ПДВ має можливість отримати витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної, зокрема дані щодо особи, яка виписала податкову накладну.

Згідно з абз. 14 п. 201.10 ПКУ, порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Згідно з п. 2 Порядку №957, податкова накладна та додатки до неї складаються та надаються покупцю в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. А далі п. 7 Порядку уточнює, що право на податковий кредит втрачається у разі порушення порядку заповнення податкової накладної.


Виправлення помилки в податковій накладній: неправильна дата виписування

Як виправити помилку в заповненій податковій накладній, якщо неправильно зазначена дата її виписування?

Згідно з п. 192.1 ПКУ, помилки в податковій накладній виправляються шляхом складання розрахунку коригування до них. Але згідно з Порядком №957 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. №13, не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Отже, шляхом складання розрахунку коригування таку помилку не виправити. Слід скласти нову податкову накладну з правильною датою і зареєструвати її в Єдиному реєстрі. При цьому в декларації з ПДВ буде відображене податкове зобов'язання лише за такою правильно складеною податковою накладною (тобто задвоєння суми податкового зобов'язання не відбудеться).


Виправлення помилки в податковій накладній: виписана не на того покупця

Як можна виправити помилку у податковій накладній в 2015 ро-ці, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі (виписана не на того покупця — платника ПДВ)? Якщо за допомогою додатка 2, то яка повинна бути причина коригування?

Враховуючи умови запитання, виправлення помилки буде пов'язане зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Фактично продавцю слід анулювати податкову накладну, помилково виписану на іншого контрагента. До речі, офіційних роз'яснень щодо виправлення у такій ситуації наразі немає, тому виходитимемо з власних міркувань.

Враховуючи вимоги Порядку №569 (про електронне адміністрування ПДВ) та Порядку №1246 (про Єдиний реєстр податкових накладних), «мінусові» розрахунки коригування підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі отримувачами. І це підтверджує п. 22 Порядку №957: якщо передбачається зменшення суми компенсації, розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем. Для цього постачальник у верхній лівій частині розрахунку робить помітку «X» та надсилає його отримувачу. Розрахунок коригування складається у загальному порядку: вартісні показники зазначаються з мінусом, у графі «причина коригування», на нашу думку, слід зазначити «виправлення помилки» (адже такий розрахунок не відображатиметься у деклараціях сторін, пояснення далі). Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб постачальника та отримувача здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з абз. 6 п. 5 Порядку №1246: «Під час реєстрації розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів (послуг) у разі, коли передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця), постачальник (продавець) після складення розрахунку коригування накладає електронний цифровий підпис відповідно до абзаців другого — четвертого цього пункту та надсилає такий розрахунок отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця)». Накладається електронний цифровий підпис у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки (за наявності). Виконавши зазначені дії, отримувач реєструє розрахунок коригування в Єдиному реєстрі, що дозволяє постачальнику за датою виникнення податкових зобов'язань виписати справжньому покупцю податкову накладну.

Відображати коригування у деклараціях з ПДВ, на нашу думку, не треба. Отримувач неправильно складеної податкової накладної не має жодних підстав відображати цей документ у складі податкового кредиту, як наслідок — і показувати коригування через рядок 16. Постачальник у складі податкових зобов'язань відображає правильно виписану податкову накладну.


Документом, який дає право на податковий кредит при імпорті товарів, є митна декларація

Чи треба складати податкову накладну при ввезенні імпортного товару через митницю?

При придбанні товарів, у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України, виникає право на податковий кредит. Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не підтверджені митними деклараціями.

При ввезені товарів на митну територію України складання податкових накладних не передбачено. Проте, якщо ввезення товарів здійснюється з метою використання в госпдіяльності та в оподатковуваних операціях, у звітному періоді, в якому виникло право на податковий кредит, заповнюється рядок 12.1 декларації з ПДВ. Зазначений рядок заповнюється на підставі належно оформлених митних декларацій. Отже, документом, який дає право на податковий кредит при операціях з імпорту товарів, є митна декларація.


Послуги банку — без податкової накладної

Як з 01.01.2015 р. відображати послуги банку (без ПДВ) у декларації з ПДВ і чи слід реєструвати податкову накладну?

Відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ, надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов'язаних із переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування не є об'єктом оподаткування. Податкові накладні складаються виключно на оподатковувані ПДВ або звільнені від оподаткування операції.

У платника податку на додану вартість отримані послуги відображаються у декларації з ПДВ як придбання без податку на додану вартість на митній території України з метою їх використання у межах господарської діяльності платника для здійснення операцій, які:

— підлягають оподаткуванню за основною ставкою, ставкою 7% та нульовою ставкою, і це буде рядок 11.1;

— не є об'єктом оподаткування та/або звільнені від оподаткування чи не оподатковуються, тоді це рядок 11.2.


Коригування податкової накладної, виписаної до 1 лютого 2015 року

Підприємство в листопаді 2014 р. отримало аванс за послуги, на суму авансу була виписана податкова накладна. Сума ПДВ з авансу не перевищувала 10 тис. грн. Податкова накладна не підлягала реєстрації в ЄРПН. У червні 2015 р. підприємство повертає невикористаний аванс. На суму повернення потрібно складати розрахунок коригування до податкової накладної 2014 р. Чи реєструвати РК в ЄРПН? Як відобразити його в декларації з ПДВ?

За загальним правилом, РК, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до ПН, виданої їх отримувачу (покупцю) — платникові податку, підлягає реєстрації:

— постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;

— отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).

Але тут є нюанс. Норми п. 4 Порядку №1246 зобов'язують РК до ПН, яка складена до 1 лютого 2015 р. та відомості якої не підлягали внесенню до Реєстру у зв'язку з недосягненням суми, визначеної п. 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, зареєструвати вже після реєстрації самої ПН. Покупець цього зробити не може. Адже за нормами п. 22 Порядку №957 розрахунки коригування, що складаються до всіх податкових накладних, які були складені до 1 лютого 2015 року, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Тому постачальник (продавець) товарів (послуг) має протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ) та розрахунок коригування до неї. Такий самий алгоритм визначено податківцям і в ЗІР у підкатегорії 101.20.

У декларації з ПДВ такі РК відображають у загальному порядку в рядках 8.1 та 8.1.1 із відображенням цих сум у додатку Д1.


Виписування податкової накладної при безоплатній передачі товару неприбутковій організації

Як правильно виписати податкову накладну при безоплатній передачі товару (ставка ПДВ 7%) неприбутковій організації?

Перше, на що слід звернути увагу, — це порядок визначення бази оподаткування у разі безоплатного постачання. За абз. 2 п. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижчою від ціни придбання таких товарів. Якщо здійснюється безоплатне постачання на митній території України лікарських засобів, зазначених у пп. «в» п. 193.1 ПКУ, ставка податку становить 7%.

У разі безоплатного постачання товару неприбутковій організації постачальник, відповідно до п. 20 Порядку №957, зобов'язаний скласти дві ПН:

першу — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, якою є нульова сума. У графі «Вид цивільно-правового договору» ПН зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань: «Договір дарування» та форма оплати за ним «Без сплати». Як правило, неприбуткові організації не є платниками ПДВ. У такому разі у верхній лівій частині ПН робиться помітка «X» та зазначається тип причини: 02 — «Постачання неплатнику податку». У рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначається «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000». До розділу I ПН вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів (зокрема, у графі 7 — ціна постачання одиниці товару, у графі 9 — база оподаткування товарів, які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7%, — буде зазначено 0);

другу — на суму придбання переданих безоплатно товарів. У рядках ПН, відведених для заповнення даних покупця, постачальник зазначає власні дані. У верхній лівій частині такої ПН робиться помітка «X» та зазначається тип причини: 15 — «Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання». У графі 3 «номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» табличної частини цієї ПН зазначається «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній №_______» (порядковий номер першої ПН, складеної на суму безоплатно поставлених товарів). У графі 9 слід відобразити базу оподаткування товарів, які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7%, тобто ціну придбання цих лікарських засобів без урахування ПДВ.

Обидві складені таким чином податкові накладні реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних платником ПДВ та не видаються отримувачу.


Коригування в даті виписування податкової накладної

Постачальник виписав податкову накладну 30.06.2015 р., а зареєстрував 06.07.2015 р. Восьмого липня він робить коригуючу до цієї податкової накладної, в якій змінюється дата виписування податкової накладної, тобто з 30.06.2015 р. буде з мінусом, а 19.06.2015 р. буде з плюсом, загалом коригуюча нульова. Чи виникає податковий кредит у червні 2015 р.?

За загальним правилом, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника. Судячи з умов запитання, постачальник помилився у визначенні дати виникнення ПЗ з ПДВ. І хоча фактично виправлення ситуації у підсумку не змінює суму компенсації, таке виправлення не може вважатися коригуванням з метою виправлення помилок. Адже виправлення даних щодо дати складання податкової накладної не допускається (п. 21 Порядку №957).

І все ж таки для уникнення задвоєння ПЗ через неправильне визначення дати виникнення ПЗ з ПДВ у постачальника 08.07.2015 р. складено РК до ПН за 30.06.2015 р. Складається РК постачальником і реєструється в ЄРПН покупцем, адже метою складання РК є зменшення ПЗ з ПДВ. Проте слід врахувати, що виправлення даних щодо дати ПЗ — дати складання ПН — не допускається, тому, найімовірніше, причиною коригування у РК буде, наприклад, «зайво виписана ПН». Постачальник має право зменшити суму ПЗ за таким РК після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Також постачальник складає ПН із правильною датою виникнення ПЗ — від 19.06.2015 р. Останнім днем реєстрації такої ПН в ЄРПН є 04.07.2015 р. Відповідно, якщо постачальник зареєструє цю ПН після закінчення 15 календарних днів, наступних за датою складання, право на ПК у покупця виникне лише у звітному періоді, в якому постачальником зареєстровано ПН, — у липні 2015 р. (п. 198.6 ПКУ).


Коригування в разі повернення товару покупцем

Як відобразити в податковій накладній за щоденним підсумком операцію з повернення покупцю коштів при поверненні ним товару, якщо товари з цим кодом УКТ ЗЕД не були продані цього дня?

Насамперед зауважимо, що податкова накладна складається в день виникнення податкових зобов'язань продавця. Датою виникнення ПЗ з ПДВ є: в разі постачання товарів (послуг) за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника ПДВ або дата відвантаження товарів (для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг). Відповідно, ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів (послуг), а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна за щоденними підсумками операцій складається також у разі постачання товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу чи реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

За умовами запитання платник ПДВ повертає покупцеві кошти за товар, від якого покупець відмовився. Така операція не відображається ні у звичайній ПН, ні у ПН за щоденним підсумком. У цьому разі слід застосовувати норми ст. 192 ПКУ, за якою встановлено порядок коригування ПЗ з ПДВ. Коригування здійснюється на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (додаток 2 до Порядку №957), який реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі повернення коштів покупцю — неплатнику ПДВ зменшити суму ПЗ з ПДВ продавець має право за виконання встановлених п. 192.2 ПКУ вимог. А саме: здійснити перерахунок сум ПДВ дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних із гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону (Закон про захист прав споживачів) або договору.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі аналогічного порядку, передбаченого для податкових накладних. Відповідно до п. 22 Порядку №957, розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються покупцю, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем.

На титульному аркуші розрахунку коригування зазначається, до якої податкової накладної та за яким договором уносяться зміни. У разі коригування сум ПДВ за операціями з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у графі 4 розрахунку коригування зазначається код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД (аналогічний код, який зазначався у ПН). Сума коригування ПЗ з ПДВ унаслідок повернення товару споживачем, за умови повернення коштів продавцем, буде зазначена в рядку «Сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту» у графі 10 (або 11) розрахунку коригування.

За дотримання зазначених вище вимог результат перерахунку ПЗ з ПДВ продавця відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період, у якому зареєстровано розрахунок коригування.


Прострочення реєстрації податкової накладної

Податкова накладна на реалізацію складена 04.06.2015 р., але вчасно не зареєстрована. Реєстрація відбулася 01.07.2015 р. Яким чином відобразити цю подію в декларації та як правильно нарахувати собі штраф та сплатити його?

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше 15 к. д., наступних за датою їх складання (п. 201.10 ПКУ). За ПН, що складена 04.06.2015 р., строк реєстрації закінчився 19.06.2015 р. Отже, з 20.06.2015 р. реєстрацію такої ПН вже прострочено.

Разом з тим, згідно з пп. 120-1.1 ПКУ, «норми абзацу другого пункту 120-1.1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року».

Оскільки ПН була складена 04.06.2015 р., а зареєстрована 01.07.2015 р., штраф 10% таку реєстрацію не супроводжуватиме.

У декларації з ПДВ постачальника ПЗ за такою несвоєчасно зареєстрованою ПН має бути відображено у звітному періоді, який припадає на дату її складання — у червні 2015 року, а ось ПК у покупця — у звітному періоді її реєстрації (у липні 2015 р.).

«ДК» №29/2015

«ДК» №29/2015


The remote server returned an error: (404) Not Found.