ru ua

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

;

Правила внутрішнього трудового розпорядку

Ми, бухгалтери, знаємо, що більш ніж 50% успіху підприємства залежить саме від нас. Разом з тим на нас покладено велику відповідальність: бухгалтери, крім зарплатних питань, нерідко займаються й кадровими. Як-то кажуть, клімат на підприємстві залежить від бухгалтерії. Розгляньмо, як ми можемо використати своє становище на користь підприємства і полегшити життя собі. У другій статті з циклу «Кадри для бухгалтера» разом створюватимемо правила внутрішнього трудового розпорядку (далі — ПВТР).

Що буде, якщо не буде ПВТР

Якщо на підприємстві не буде ПВТР, це може призвести до:

— накладання штрафу за порушення вимог трудового законодавства (ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення);

— порушення працівниками трудової дисципліни.

За відсутності ПВТР працівник у відповідь на заявлені до нього претензії може сказати: не знав, бо його не ознайомили з вимогами до трудового розпорядку. Звільнити його за порушення трудової дисципліни теж проблематично: цілком імовірно, що суд поновить його на роботі. Тобто без ПВТР вплинути на несумлінних працівників майже неможливо.

Ми знаємо, яких сил нам, бухгалтерам, коштує, щоб, наприклад, звільнити працівника, який приходить на роботу невчасно й постійно порушує дисципліну. Наприклад, продавцеві встановлено неповний робочий день — чотири години. При цьому ні в наказі, ні в правилах внутрішнього розпорядку бухгалтер не встановила конкретні години роботи для працівника з неповним робочим днем. I несумлінний працівник вдало маніпулює цим: приходить на роботу, коли хоче, і йде з роботи також, коли хоче. Але належні години він відпрацьовує.

Звісно, у такій ситуації звільнити працівника вкрай важко, адже, зі свого погляду, він має рацію — робочі години відпрацьовано. Проте підприємство зазнає збитків, адже магазин відчиняється пізніше, коли покупців вже набагато менше. Якщо ж такий несумлінний працівник ще й добре знає законодавство про працю, то підприємство навіть може залишиться перед ним у боргу.

Отже, вчасно повідомивши керівника про наслідки, до яких може призвести відсутність ПВТР, ми допоможемо йому зберегти і нерви, і кошти. I при цьому доведемо йому власні компетентність і важливість. Можливо, навіть отримаємо винагороду.

А тепер покінчимо з лірикою і зробимо рішучі кроки. Але їх має бути підкріплено чіткими знаннями.

Підготовка до відвідування кабінету керівника із пропозицією

Насамперед ми самі повинні чітко знати, що саме запроваджуватимемо. Це не залишить керівникові жодного шансу висунути власні контраргументи у відповідь на наші на користь ПВТР. I тут стане у пригоді знання теорії.

ПВТР — це локальний нормативний документ підприємства, який регламентує організацію праці, встановлює режим робочого дня та відпочинку, визначає обов'язки роботодавців і працівників. Про обов'язкову наявність цього документа на підприємстві йдеться у статтях 21, 29 та 142 КЗпП.

Зокрема, у ст. 21 КЗпП зазначено, що трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку.

У пункті 2 ст. 29 КЗпП ідеться про те, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника з ПВТР та колективним договором.

Трудовий розпорядок на підприємствах визначається ПВТР, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом профспілки на підставі типових правил (ст. 142 КЗпП). Такі типові правила діють ще з часів СРСР. Це Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.84 р. №213. I застосовуються вони в частині, яка не суперечить законам України (лист Мінпраці від 29.05.2007 р. №134/06/187-07). Зауважимо, що затвердження ПВТР одноособово або їх відсутність є порушенням вимог ст. 142 КЗпП.

Отже, ідемо до керівника із пропозицією (але ж ми знаємо, що це вимога), стійким переконанням та аргументами, що відсутність ПВТР є порушенням вимог законодавства про працю, яке передбачає адмінвідповідальність посадових осіб підприємств незалежно від їхньої форми власності та кількості працівників за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді накладення штрафу від 30 до 100 н. м. д. г. Саме такої позиції дотримується автор, хоча раніше у «ДК» висловлювалася альтернативна думка1.

1 Статті О. Кравчука «Правила внутрішнього трудового розпорядку» у «ДК» №40/2013, і «Колдоговір та правила розпорядку у ФОП» у «ДК» №23/2016.

Але це ще не все, з чим потрібно йти до керівника. Керівники — люди зайняті, їхній час потрібно берегти, тож ми маємо добре підготуватися, а саме — скласти ПВТР.

ПВТР — поле для фантазії та її втілення

До складання ПВТР слід поставитися дуже відповідально. Важливо не передати куті меду, адже ПВТР не лише регулюють трудові відносини між роботодавцем і працівниками згідно з КЗпП, але й повинні сприяти виконанню основних завдань та функцій на підприємстві, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню ефективності і якості роботи.

Що передбачаємо у ПВТР

Загальні положення (поняття, мета та застосування ПВТР, на кого вони поширюються та іншу загальну інформацію).

Основні обов'язки працівників*.

Робочий час і час відпочинку.

Час початку і закінчення роботи, а також час закінчення роботи у передсвяткові та передвихідні дні.

Час, наданий для відпочинку і харчування.

Порядок видання розпоряджень щодо роботи.

Порядок ознайомлення із загальними інструкціями з охорони праці і пожежної безпеки.

Види заохочень за успіхи в роботі та відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни (перелік порушень, за які передбачено дисциплінарні стягнення, та порядок їх застосування).

Основні обов'язки роботодавця.

Соціальні гарантії та компенсації.

* Звичайно, постане запитання: «А навіщо нам у ПВТР писати про обов'язки, якщо на це є посадова інструкція?». У ПВТР ми відображаємо інші обов'язки, ніж ті, що передбачено у посадовій інструкції. Наприклад: про утримання робочого місця в чистоті; паління у спеціально відведених для цього місцях; дотримання корпоративних вимог компанії та рекомендацій щодо вимог до ділового стилю; користування мережею Iнтернет з особистих питань працівника.

ПВТР не можуть містити умов, які погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, бо в такому випадку вважатимуться недійсними.

Затверджуємо ПВТР та ознайомлюємо працівників

Після того як керівник погодиться на створення ПВТР, з їх проектом потрібно ознайомити працівників, у яких можуть виникнути свої пропозиції щодо наших ПВТР. I обов'язково слід узгодити ПВТР з інспектором з охорони праці, який перевірить їх відповідність до норм законодавства про охорону праці. Побажання працівників можна не враховувати взагалі або враховувати їх не всі, адже законодавство не висуває такої вимоги до роботодавця.

Далі ПВТР затверджуються зборами трудового колективу за поданням роботодавця. Це рішення має бути оформлене протоколом загальних зборів трудового колективу. За неможливості зібрати загальні збори можна спрямувати представників від трудового колективу. Якщо збори не погодяться з розробленими керівником ПВТР, їхній проект може бути повернуто керівникові із внесенням пропозиції щодо змін.

Свою поінформованість щодо ПВТР працівники повинні засвідчити письмово — це забезпечить бухгалтерові спокійний сон. Тож до проекту ПВТР прикріплюємо відомість ознайомлення. Бухгалтерові, який веде велике підприємство з чималою кількістю працівників, для збирання їхніх підписів доцільно завести окремий журнал.

Галина КАЗНАЧЕЙ, бухгалтер-експерт

«ДК» №13 від 27.03.2017

«ДК» №13 від 27.03.2017


The remote server returned an error: (404) Not Found.